Християнське служіння

Вітчизняні та закордонні місії

Місіонерська робота на батьківщині здійснила би поступ у всіх відношеннях, якби більшою мірою був виявлений дух щедрості, самозречення й самопожертви задля успіху закордонних місій. Успіх роботи вдома значно залежить, за Божою волею, від зворотного впливу євангельської роботи, здійснюваної в далеких країнах. Саме в активній роботі задля забезпечення потреб справи Божої ми приводимо свої душі в контакт із Джерелом усякої сили (Свідчення для Церкви, т. 6, c. [27]). ХС 238.1

Один американський бізнесмен, щирий християнин, у розмові з колегою по роботі відзначив, що він особисто працює для Христа двадцять чотири години на добу. “У всіх моїх ділових відносинах, — сказав він, — я прагну представити мого Господа. Коли в мене є нагода, я намагаюся придбати для Нього інших людей. Увесь день я працюю для Христа, а вночі, коли сплю, у мене є людина, яка трудиться для Нього в Китаї”. І далі він пояснив: “В юності я прийняв рішення поїхати як місіонер до язичників. Але після смерті мого батька я змушений був узятися за його бізнес, щоб забезпечити сім'ю. Нині замість того, щоб поїхати самому, я фінансую місіонера. У певному місті певної провінції Китаю перебуває мій працівник. Таким чином, навіть коли я сплю, через мого представника я продовжую трудитися для Христа”. ХС 238.2

Невже немає таких адвентистів сьомого дня, котрі б захотіли зробити так само? Замість того, щоб тримати служителя для роботи у своїй церкві, яка вже знає істину, нехай члени церкви скажуть такому працівникові: “Вирушайте працювати для душ, які гинуть у темряві. Ми самі будемо звершувати церковне служіння, будемо проводити зібрання та, перебуваючи в Христі, підтримувати духовне життя. Ми працюватимемо для душ, які оточують нас, підноситимемо свої молитви й посилатимемо свої дари для підтримки працівників на тих полях, які мають найбільшу потребу” (Свідчення для Церкви, т. 6, c. [29, 30]). ХС 238.3