Християнське служіння

Успішний план

Одним із нових планів досягнення невіруючих євангельською вісткою є проведення кампанії “Збір урожаю” місіями. За останні декілька років це принесло успіх у багатьох місцях; багато людей отримали благословення, збільшилося надходження коштів до скарбниці місії. Коли люди, котрі не належать до нашої віри, дізналися про успіх вістки третього ангела в язичеських країнах, це пробудило в них симпатії і декотрі намагалися дізнатися більше про істину, що володіє такою силою для перетворення серця й життя. З істиною ознайомилися представники усіх класів, і Ім'я Боже було прославлене (Рукопис “Посвячені зусилля в роботі з невіруючими”, 5 червня 1914 р.). ХС 233.2

Дехто може сумніватися, чи доречно приймати дари від невіруючих. Нехай такі люди запитають себе: “Хто є справжній володар нашого світу? Кому належать його будівлі, землі, його скарби золота й срібла?” Бог має в нашому світі багатство, і Він дав Свої блага в руки всіх — як слухняних, так і неслухняних. Він готовий зворушити серця світських людей, навіть ідолопоклонників, щоб вони давали від свого достатку на підтримку Його роботи, і Він зробить це, щойно Його народ навчиться виявляти мудрий підхід до таких людей та привертати їхню увагу до справи, виконання котрої є їхнім привілеєм. Якби потреби Господньої роботи були представлені в правильному світлі перед тими, котрі володіють коштами і впливом, ці мужі могли б багато зробити для поступу справи істини для теперішнього часу. Божий народ втратив багато переваг, якими міг би скористатися, якби не вважав за краще залишатися незалежним від світу (Південний сторож, 15 березня 1904 р.). ХС 234.1

Господь усе ще впливає на серця царів і правителів, спонукуючи їх діяти на користь Його народу. Ті, хто трудиться для Нього, повинні скористатися допомогою, котру люди, спонукувані Богом, можуть надавати для просування Його справи. Особи, через яких надходять ці дари, можуть відкрити шляхи, котрими світло істини буде донесене до багатьох оповитих темрявою країн. Ці люди, можливо, не відчувають прихильності до Божої справи, не вірять у Христа чи не знайомі з Його Словом, але їхні дари не повинні через це бути відкинуті (Південний сторож, 15 березня 1904 р.). ХС 234.2

Господь дав Свої блага в руки як віруючих, так і невіруючих; усі можуть повертати належне Йому для звершення роботи, котра має виконуватися для грішного світу. Доки ми перебуваємо в цьому світі, доки Дух Божий змагається з синами людськими, доти ми повинні приймати блага так само, як і ділитися ними. Ми повинні нести світові світло істини, відкрите в Писанні, та приймати від світу те, що Бог спонукує людей давати на користь Його справи (Південний сторож, 15 березня 1904 р.). ХС 235.1

Увесь світ з його багатствами та скарбами належить Богові, хоч ним зараз майже повністю володіють нечестиві люди. “Господня земля, і все, що на ній”. “Моє срібло й Моє золото, говорить Господь Саваот”. “Бо належить Мені вся лісна звірина та худоба із тисячі гір. Я знаю все птаство гірське, і звір польовий при Мені! Якби був Я голодний, тобі б не сказав, — бо Моя вся вселенна й усе, що на ній!” О, якби християни могли дедалі повніше усвідомлювати, що їхній привілей та обов'язок полягають у тому, щоб, дотримуючись вірних принципів, використовувати кожну послану Небом нагоду для поступу Божого Царства в цьому світі (Південний сторож, 15 березня 1904 р.). ХС 235.2