Український переклад І. Огієнка

1 Згадай, Господи, що з нами сталося, зглянься й побач нашу ганьбу,

2 наша спадщина дісталась чужим, доми наші чужинцям!

3 Поставали ми сиротами: нема батька, а матінки наші неначе ті вдови!...

4 Свою воду за срібло ми п'ємо, наші дрова за гроші одержуємо...

5 У потилицю нас поганяють, помучені ми, і спокою не маємо!

6 До Єгипту й Асирії руку витягуємо, щоб насититись хлібом!

7 Батьки наші грішили, але їх нема, а ми двигаємо їхні провини!

8 Раби запанували над нами, і немає нікого, хто б вирятував з їхньої руки...

9 Наражуючи свою душу на меч у пустині, достаємо свій хліб...

10 Шкіра наша, мов піч, попалилась з пекучого голоду...

11 Жінок на Сіоні безчестили, дівчат по Юдейських містах...

12 Князі їхньою рукою повішені, лиця старих не пошановані...

13 Юнаки носять камінь млиновий, а хлопці під ношею дров спотикаються...

14 Перестали сидіти старші в брамі, юнаки свою пісню співати,

15 втіха нашого серця спинилась, наш танець змінивсь на жалобу...

16 Спала корона у нас з голови, о горе, бо ми прогрішились,

17 тому наше серце боляще, тому наші очі потемніли,

18 через гору Сіон, що спустошена, бродять лисиці по ній...

19 Пробуваєш Ти, Господи, вічно, Твій престол з роду в рід:

20 Нащо ж нас забуваєш навік, покидаєш на довгі дні нас?

21 Приверни нас до Себе, о Господи, і вернемось ми, віднови наші дні, як давніше було!

22 Хіба Ти цілком нас відкинув, прогнівавсь занадто на нас?