Український переклад І. Огієнка

617/1189

Псалми 139

1 Господи, випробував Ти мене та й пізнав,

2 Ти знаєш сидіння моє та вставання моє, думку мою розумієш здалека.

3 Дорогу мою та лежання моє виміряєш, і Ти всі путі мої знаєш,

4 бо ще слова нема на моїм язиці, а вже, Господи, знаєш те все!

5 Оточив Ти мене ззаду й спереду, і руку Свою надо мною поклав.

6 Дивне знання над моє розуміння, високе воно, я його не подолаю!

7 Куди я від Духа Твого піду, і куди я втечу від Твого лиця?

8 Якщо я на небо зійду, то Ти там, або постелюся в шеолі ось Ти!

9 Понесуся на крилах зірниці, спочину я на кінці моря,

10 то рука Твоя й там попровадить мене, і мене буде тримати правиця Твоя!

11 Коли б я сказав: Тільки темрява вкриє мене, і ніч світло для мене,

12 то мене не закриє від Тебе і темрява, і ніч буде світити, як день, і темнота як світло!

13 Бо Ти вчинив нирки мої, Ти виткав мене в утробі матері моєї,

14 Прославляю Тебе, що я дивно утворений! Дивні діла Твої, і душа моя відає вельми про це!

15 І кості мої не сховались від Тебе, бо я вчинений був в укритті, я витканий був у глибинах землі!

16 Мого зародка бачили очі Твої, і до книги Твоєї записані всі мої члени та дні, що в них були вчинені, коли жодного з них не було...

17 Які дорогі мені стали думки Твої, Боже, як побільшилося їх число,

18 перелічую їх, численніші вони від піску! Як пробуджуюся, то я ще з Тобою.

19 Якби, Боже, вразив Ти безбожника, а ви, кровожерці, відступітесь від мене!

20 Вони називають підступно Тебе, Твої вороги на марноту пускаються!

21 Отож, ненавиджу Твоїх ненависників, Господи, і Твоїх заколотників бриджусь:

22 повною ненавистю я ненавиджу їх, вони стали мені ворогами!...

23 Випробуй, Боже, мене, і пізнай моє серце, досліди Ти мене, і пізнай мої задуми,

24 і побач, чи не йду я дорогою злою, і на вічну дорогу мене попровадь!