Український переклад І. Огієнка

1 Мій голос до Бога, й я кликати буду, мій голос до Бога, й почує мене!

2 В день недолі моєї шукаю я Господа, до Нього рука моя витягнена вночі й не зомліє, не хоче душа моя бути потішена:

3 згадаю про Бога й зідхаю, розважаю й мій дух омліває! Села.

4 Ти держиш повіки очей моїх, я побитий і не говорю...

5 Пригадую я про дні давні, про роки відвічні,

6 свою пісню вночі я пригадую, говорю з своїм серцем, а мій дух розважає:

7 Чи навіки покине Господь, і вже більш не вподобає?

8 Чи навіки спинилася милість Його? Чи скінчилося слово Його в рід і рід?

9 Чи Бог милувати позабув? Чи гнівом замкнув Він Своє милосердя? Села.

10 І промовив був я: То страждання моє переміна правиці Всевишнього.

11 Пригадаю я вчинки Господні, як чудо Твоє я згадаю віддавна,

12 і буду я думати про кожен Твій чин, і про вчинки Твої оповім!

13 Боже, святая дорога Твоя, котрий бог великий, як Бог наш?

14 Ти Той Бог, що чуда вчиняє, Ти виявив силу Свою між народами,

15 Ти визволив люд Свій раменом, синів Якова й Йосипа! Села.

16 Тебе бачили води, о Боже, Тебе бачили води й тремтіли, затряслися й безодні.

17 Лилася струмком вода з хмар, тучі видали грім, також там і сям Твої стріли літали.

18 Гуркіт грому Твого на небесному колі, й блискавки освітили вселенну, тремтіла й тряслася земля!

19 Через море дорога Твоя, а стежка Твоя через води великі, і не видно було Твоїх стіп.

20 Ти провадив народ Свій, немов ту отару, рукою Мойсея та Аарона.