Український переклад І. Огієнка
Псалми 69
1 Спаси мене, Боже, бо води вже аж до душі підійшли!
2 Я загруз у глибокім багні, і нема на чім стати, ввійшов я до водних глибин, і мене залила течія!
3 Я змучився в крику своїм, висохло горло моє, очі мої затуманились від виглядання надії від Бога мого!...
4 Тих, хто мене без причини ненавидить, стало більш, як волосся на моїй голові, набралися сили мої вороги, що безвинно мене переслідують, чого не грабував, те вертаю!
5 Боже, Ти знаєш глупоту мою, а гріхи мої перед Тобою не сховані!
6 Нехай через мене не матимуть стиду оті, хто на Тебе надіється, Господи, Господи Саваоте; нехай через мене не матимуть сорому ті, хто шукає Тебе, Боже Ізраїлів,
7 бо я ради Тебе зневагу ношу, ганьба покрила обличчя моє!...
8 Для братів своїх став я відчужений, і чужий для синів своєї матері,
9 бо ревність до дому Твойого з'їдає мене, і зневаги Твоїх зневажальників спадають на мене,
10 і постом я виплакав душу свою, а це сталось мені на зневагу...
11 За одежу надів я верету, і за приказку став я для них:
12 про мене балакають ті, хто в брамі сидить, і пісні тих, хто п'янке попиває...
13 А я молитва моя до Тебе, Господи, в часі Твоєї зичливости; в многоті милосердя Твойого подай мені відповідь про певність спасіння Твого,
14 визволь з болота мене, щоб я не втопився, щоб я урятований був від своїх ненависників та від глибокости вод!
15 Хай мене не заллє водяна течія, і хай глибінь мене не проковтне, і нехай своїх уст не замкне надо мною безодня!
16 Обізвися до мене, о Господи, в міру доброї ласки Своєї, в міру великости Свого милосердя звернися до мене,
17 і обличчя Свого не ховай від Свого раба, бо тісно мені, озвися ж небаром до мене,
18 наблизись до моєї душі, порятуй же її, ради моїх ворогів відкупи Ти мене!...
19 Ти знаєш наругу мою, і мій сором та ганьбу мою, перед Тобою всі мої вороги!
20 Моє серце зламала наруга, і невигойний мій сором: я чекав співчуття та немає його, і потішителів та не знайшов!
21 І жовчі поклали у мій хліб потішення, а в спразі моїй оцтом мене напували...
22 Бодай пасткою стала їм їхня трапеза, а їхні учти тенетами,
23 бодай їхні очі потемніли, щоб їм не бачити, а їхні клуби хай завжди хитаються!
24 Вилий на них Свою ревність, а полум'я гніву Твого нехай їх доганяє!
25 Нехай їхнє село опустошене буде, хай мешканця в їхніх наметах не буде!
26 Бо кого Ти був збив, вони ще переслідують, і побільшують муки раненим Тобою...
27 Додай же гріха на їхній гріх, щоб вони не ввійшли в справедливість Твою,
28 нехай скреслені будуть із книги життя, і хай не будуть записані з праведними!...
29 А я бідний та хворий, але, Боже, спасіння Твоє мене чинить могутнім,
30 і я піснею буду хвалити Ім'я Боже, співом вдячним Його величатиму!
31 І буде для Господа краща вона від вола, від бика, що роги він має, що копита роздвоєні має.
32 Побачать слухняні, і будуть радіти, хто ж Бога шукає нехай оживе ваше серце,
33 бо до вбогих Господь прислухається, і в'язнями Своїми не гордує Він!
34 Нехай хвалять Його небеса та земля, море й усе, що в них рухається,
35 бо спасе Бог Сіона, і збудує для Юди міста, і замешкають там, і вспадкують його,
36 і нащадки рабів Його посядуть його, й ті, хто любить Ім'я Його, житимуть в нім!