Український переклад І. Огієнка

1 Вислухай, Боже, мій голос, як скаржуся я, від страху ворожого душу мою хорони!

2 Заховай мене від потаємного збору злочинців, від крику свавільців,

3 які нагострили свого язика, як меча, натягнули стрілу свою словом гірким,

4 щоб таємно стріляти в невинного, вони нагло стрілятимуть в нього, і не будуть боятись!...

5 У злій справі зміцняють себе, змовляються пастки таємно розставити, кажуть: Хто буде їх бачити?

6 Вони кривди ховають... Загинемо, як задум їхній сповниться, бо нутро чоловіка та серце глибоке!

7 Але вчинить Бог, що стріла на них стрілить, і нагло поранені будуть,

8 і вчинить, що їхній язик допадеться до них, і будуть хитати головою усі, хто спогляне на них!...

9 І всі люди боятися будуть, і будуть розказувати про чин Бога, і діло Його зрозуміють!

10 І праведний Господом буде радіти, і буде вдаватись до Нього, і будуть похвалені всі простосерді!