Від усього серця

18 березня. Немає нічого важливішого

“Ви — світло для світу” (Матв. 5:14). ВУС 90.1

Ми повинні мати живу зацікавленість небесним, оскільки небесне в порівнянні з минущим має безмежну важливість. Бог вимагає, щоб найбільшу увагу ми приділяли здоров'ю і процвітанню душі. Ми повинні знати, що користуємося Божим благоволінням, що Він усміхається до нас і ми справді Його діти, що Він може спілкуватися з нами, а ми — з Ним. Нам не можна заспокоюватися, поки ми не станемо покірними й лагідними настільки, що Він зможе спокійно нас благословляти, а ми зможемо перебувати у священному союзі з Богом, щоб нас осяювало Його світло, а ми віддзеркалювали це світло на всіх оточуючих. Але в нас нічого не вийде, якщо ми не будемо ревно прагнути жити у світлі. Цього Бог вимагає від усіх Своїх послідовників, і не тільки заради їхнього блага, а й заради користі всіх оточуючих. Ми не зможемо зливати світло на ближніх, аби привернути їхню увагу до небесного, якщо в нас самих не буде світла. Ми повинні бути сповнені Духом Ісуса Христа, інакше не зможемо показати іншим, що Христос у нас, надія слави. Спаситель має перебувати в нас, бо ми не зможемо втілити у своє життя Його посвячене життя, Його любов, доброту, співчуття, Його співпереживання, самозречення і чистоту. Саме цього ми щиро бажаємо. У своєму житті ми повинні зосередитися на такому питанні: як мені узгодити свій характер з біблійним критерієм святості?.. ВУС 90.2

Христос пожертвував Своїми величчю, славою, почестями, заради нас став убогим, щоб ми збагатилися Його убогістю. Він зійшов до сповненого приниженням життя. Він зазнав глузувань, був погорджений та відкинутий людьми. Ісус поніс на Собі образи й насмішки, пережив найбільш болісну ганебну смерть, щоб піднести і спасти грішних синів та дочок Адама від безвихідного страждання. Бачачи таку незрівнянну жертву і незбагненну любов, виявлену до нас нашим Викупителем, невже ми не присвятимо себе, немічних людей, на служіння Богові? Невже так і витрачатимемо на власні справи й задоволення час, який необхідно присвятити духовним вправам, вивченню Писань, самодослідженню та молитві?.. ВУС 90.3

Ми не покладаємо надій на цей світ. Наші вчинки засвідчили про віру в те, що наше майно, найкраще і неминуще, — на Небесах (Рев'ю енд Геральд, 29 березня 1870 р.). ВУС 90.4