Від усього серця

Грудень

1 грудня. Захід сонця над Колорадо

“Нині ж кращої бажають, тобто небесної. Тому Бог не соромиться називати Себе їхнім Богом, адже Він приготував їм місто” (Євр. 11:16). ВУС 352.1

Коли поїзд привіз нашу групу в місто Денвер, ми були зачаровані, споглядаючи один з найпрекрасніших заходів сонця над Колорадо. Сонце опускалося за засніжені вершини гір, злегка забарвлюючи небеса м'яким золотим сяйвом. У міру того як відтінки, переходячи з одного в інший, стали темніти, з невимовною красою розтікаючись по небу, здавалося, що відкрилися брами Неба, являючи відблиски своєї слави. Стаючи з кожною хвилиною все чарівнішими, золотисті тони ніби заохочували нашу уяву намалювати картину ще більшої слави, яка знаходиться за ними... Якщо це видовище настільки нас чарує, то якою має бути сама повнота слави на Небі!.. ВУС 352.2

Небеса, здавалося, були так близько... Відвівши погляд від осяйної слави заходу сонця, ми не змогли не замислитися над тим, що якби ми оком віри мали змогу більше споглядати Небеса, то вздовж нашого життєвого шляху було би більше світла, миру та радості... Якби ми могли очима віри проникнути за завісу майбутнього й побачити знаки Божої любові та слави в житті, обіцяному нам опісля, то були би більш духовними, а краса й радощі Небес знайшли б своє місце в нашому повсякденному житті. Ми повинні приготуватися до сумлінного виконання своєї роботи в цьому житті та до життя вишнього... ВУС 352.3

Наш Небесний Отець прикрасив величчю небосхил, щоб ми мали перед очима вираз Його любові в об'явленні Його чудових творінь. Бог не хоче, щоб ми залишалися байдужими до величі Його нескінченної сили на Небесах. Давид із захопленням розмірковував про це. Він складав псалми, які співали єврейські співаки, славлячи Бога. “Небо звіщає про Божую славу, а про чин Його рук розказує небозвід... Для сонця намета поставив у них, — а воно, немов той молодий, що виходить із-під балдахину свого, — воно тішиться, мов той герой, щоб пробігти дорогу!” ВУС 352.4

Усі сили нашого єства, усі засоби, які забезпечують наше існування та щастя, усі благословення сонячного світла та тепла, дощів, які освіжають повітря та зрощують зелень, кожна розрада й кожне благословення в цьому житті — усе походить від Бога. Він посилає дощ на праведних і неправедних. Небесні скарби зливаються на всіх (Ознаки часу, 12 грудня 1878 р.). ВУС 352.5