Від усього серця

31 жовтня. Божественне повеління

“Тож пильнуйте, постійно моліться” (Луки 21:36). ВУС 320.1

Серйозне застереження, яке міститься в цьому біблійному тексті, вказує на обов'язок, який має кожна людина, молода чи літня, у її повсякденному житті. Цей обов'язок — не спати, адже від нашої вірності в пильнуванні залежить наша доля зараз і у вічності. ВУС 320.2

Ми живемо у важливий час. Коли 1844 року була проголошена звістка: “Побійтеся Бога й віддайте Йому славу, бо прийшла година Його суду”, вона до глибини душі схвилювала кожну людину. Її урочистістю перейнялися всі, хто її чув. Як ревно бажали ми явити свою віру в ділах, щоб наші слова та вчинки справили приємне враження на світ... ВУС 320.3

Сьогодні ангели спостерігають за формуванням наших характерів, і невдовзі наше життя постане на розгляд Бога. Скоро ми будемо зважені на терезах Святині й навпроти наших імен запишеться винесене рішення. І ми або отримаємо вінець вічного життя, або будемо приречені на вічну загибель від Господнього імені. Ми можемо й не захотіти ретельно досліджувати себе зараз, щоб дізнатися про наш духовний стан і про те, наскільки глибокий вплив справила на наші серця випробувальна вістка Істини; але на роботі суду це ніяк не позначиться. Він все одно винесе своє рішення... ВУС 320.4

“Тож пильнуйте, постійно моліться”. Нам вкрай необхідно пильнувати, і не тільки заради себе самих, а й заради впливу, який ми маємо на ближніх. Наш вплив має далекосяжні наслідки. Нам може здатися, що він обмежений сім'єю й тільки наші рідні знають, які ми є насправді та що ми робимо. У деяких випадках, можливо, так воно і є, але якимось чином вплив сімейного життя виходить за рамки сім'ї... ВУС 320.5

Якщо ми бажаємо розділити обіцяну переможцям славну нагороду, то повинні звершити добрий подвиг віри. Саме так і чинив апостол Павло, який каже: “А тепер приготовлено мені вінець праведності, який того дня дасть мені Господь, справедливий Суддя”. Будемо ж серед тих, хто “багатий добрими ділами”, “збираючи собі скарб — добру основу на майбутнє, аби осягнути справжнє життя” (Ознаки часу, 7 січня 1886 р.). ВУС 320.6