Від усього серця

9 жовтня. Мета благодаті

“Адже ви спасенні благодаттю через віру, і це не від вас, це Божий дар” (Ефес. 2:8). ВУС 298.1

Мета та план благодаті існували споконвіку. Ще до заснування світу на Божій раді було вирішено створити людство, наділене силою виконувати Божественну волю. Відступництво людського роду з усіма його наслідками не було приховане від Бога, Котрий знає все наперед, однак це не змусило Його відмовитися від здійснення Його вічних намірів, бо Господь заснував Свій престол на праведності. Бог знає кінець від початку: “відомі від віку Богові всі Його діла”. Тому План викуплення був сформульований не після гріхопадіння Адама. Він входив у вічні наміри Бога, які слід було здійснити для блага не тільки цього крихітного світу, але й усіх створених Ним світів. ВУС 298.2

Створення світів, таємниця Благої вісті об'єднані однією метою — через природу та через Христа явити всім розумним творінням славу Божественного характеру. Чудовий вияв любові Бога в дарі “Його Єдинородного Сина, щоб кожний, хто вірить у Нього, не загинув, але мав життя вічне”, є об'явленням Божої слави близькому до загибелі людству та розумним жителям інших світів. Господь Неба й Землі явив Свою славу Мойсеєві, коли той приніс Єгові молитву за ідолопоклонницький Ізраїль і попросив: “Покажи мені славу Свою”... ВУС 298.3

У кожного послідовника Христа є благословенна можливість дивитися на славу Бога, осягати Його доброту й пізнавати, що Він — Бог безмежної милості та любові... Ісус прийшов показати Отця, явити Його славу людству. Євангельські переваги доступні всім і кожному... ВУС 298.4

Таємниця Благої вістки була відкрита ще в Едемі, коли двоє людей щойно вчинили переступ злочин, Бог сказав змію: “І Я покладу ворожнечу між тобою й між жінкою, між насінням твоїм і насінням її. Воно зітре тобі голову, а ти будеш жалити його в п'яту”. Якби своїми витонченими спокусами сатана міг торкнутися голови, людський рід загинув би, але Господь розповів про мету та план таємниці благодаті, бо “так Бог полюбив світ, що дав Свого Єдинородного Сина, щоб кожний, хто вірить у Нього, не загинув, але мав життя вічне” (Ознаки часу, 25 квітня 1892 р.). ВУС 298.5