Від усього серця

18 вересня. Всеосяжна Божа любов

“Меч за Господа та за Гедеона!” (Суд. 7:18). ВУС 277.1

Сам Господь керував розумом Гедеона, який прийняв Божий план... Гедеон розділив три сотні своїх воїнів на три частини. Кожен воїн отримав по сурмі й по глечику зі смолоскипом всередині. Потім він розставив своїх людей так, щоб вони оточили весь мідіянітянский табір. Вони були заздалегідь проінструктовані, як діяти, й опівночі, за сигналом Гедеона, усі три загони засурмили в сурми, вийняли смолоскипи й розбили глечики з вигуком: “Меч за Господа та за Гедеона!” Світло трьох сотень смолоскипів розсіяло опівнічну пітьму, а могутній вигук трьохсот голосів розбудив сплячу армію. Вирішивши спросоння, що на них напало численне військо, мідіянітяни піддалися паніці. У результаті почався страшний хаос. З жахом кинулися вони в різні боки та, приймаючи своїх же воїнів за ворогів, почали вбивати один одного. ВУС 277.2

Коли пронеслася вістка про перемогу Ізраїлю, багато тих, хто пішов по домівках, повернулися й узяли участь у переслідуванні ворогів-утікачів. Крім того, Гедеон спорядив посланців до єфремлян, попросивши їх зайняти броди через Йордан, щоб вороги не втекли на схід. ВУС 277.3

Під час цього жахливого побоїща було вбито не менше ста двадцяти тисяч загарбників, і поразка мідіянітян була такою нищівною, що надалі вони вже не наважувалися йти війною на Ізраїль. П'ятнадцятитисячний залишок, якому вдалося переправитися через річку, був повністю розбитий Гедеоном і його загоном, а Орев і Зеев, князі мідіянітянські, були вбиті... ВУС 277.4

Через гординю та марнославство людського роду Бог для цих великих справ обрав найбільш прості та скромні засоби... ВУС 277.5

Він невпинно й повсякчас піклується про Своє творіння. Коли чоловіки та жінки беруться за свою повсякденну роботу і коли вони моляться, коли вони лягають уночі і коли прокидаються вранці, коли багатії бенкетують у своїх палацах і коли бідняки збирають своїх дітей за скромною трапезою — на них усіх з ніжністю споглядає їхній Небесний Отець... ВУС 277.6

З покірною молитвою та твердою вірою повинні ми шукати порад у Бога... І тоді всі наші вчинки будуть розсудливі, і свої сили ми спрямовуватимемо в потрібний напрямок (Ознаки часу, 14 липня 1881 р.). ВУС 277.7