Від усього серця

12 вересня. Покликання Гедеона

“І через Мідіяна Ізраїль дуже зубожів, і Ізраїлеві сини кликали до Господа” (Суд. 6:6). ВУС 271.1

На жаль, в історії вибраного народу Божого занадто часто повторювалися сумні випадки відступництва та покарання за нього!.. ВУС 271.2

Через гріхи Ізраїлю Бог забирав від них Свій захист, залишаючи їх на милість ворогів. Дикі, люті мешканці пустелі [мідіянітяни та амаликитяни], котрі “приходили в такій кількості, як сарана”, вторглися в землю зі своїми стадами та розставили свої намети на рівнинах Ізраїлю. Вони прийшли перед жнивами й залишалися доти, доки не були зібрані останні плоди землі. Вони спустошували поля, грабували та пригноблювали місцевих жителів, а потім поверталися в пустелю... ВУС 271.3

Сім років тривав цей гніт, і тоді у нещастях своїх народ згадав про Того, Хто так часто спасав їх від бід, і вони заволали до Господа про допомогу... ВУС 271.4

Їхні молитви були почуті, і Господь укотре послав їм людину. Свого обранця, аби той став визволителем Ізраїлю. Обранцем цього разу став Гедеон з коліна Манасії... З величезними труднощами євреям вдавалося приховати достатньо їжі, щоб врятуватися від голоду. Однак Гедеону пощастило зберегти трохи пшениці, і, побоюючись молотити її на току, він відніс її у виноградник, ближче до точила. До збору винограду було ще далеко, і мідіянітянам не було діла до цього місця... Гедеон майже зневірився вселити в народ віру й мужність, але він знав, що Господь виявить Свою могутність заради Ізраїлю, як це було в минулому... ВУС 271.5

Розум Гедеона був зайнятий цими думками, як йому раптом з'явився ангел Господній і звернувся до нього зі словами: “Господь з тобою, хоробрий муже!” ВУС 271.6

Похмурий дух Гедеона позначився на його відповіді: “О, Пане мій, — якщо Господь з нами, то нащо прийшло на нас усе це?” ...З почуттям власної непридатності для настільки важливої справи Гедеон вигукнув: “О, Господи мій, — чим я спасу Ізраїля? Ось моя тисяча найнужденніша в Манасії, а я наймолодший у домі батька свого”... І тоді ангел милостиво його запевнив: “Я буду з тобою, і ти поб'єш мідіянітян, як одного чоловіка” (Ознаки часу, 23 червня 1881 р.). ВУС 271.7