Від усього серця

27 серпня. Радість спілкування з Христом на Небесах

“А тепер приготовлено мені вінець праведності, який того дня дасть мені Господь, справедливий Суддя; і не тільки мені, а й усім, що полюбили Йога прихід” (2 Тим. 4:8). ВУС 254.1

Під час останньої Вечері Христос звернувся до учнів зі словами, які являли для них неабиякий інтерес. Невдовзі Йому слід було пройти через події, які стануть для них найжорстокішим випробуванням. Він виразно бачив не тільки власне приниження та страждання, але і вплив, який це матиме на Його учнів. Він не хотів залишити їх у пітьмі незнання щодо Його майбутнього служіння... Він знав, що у своїй скорботі вони опиняться під ударом ворога, адже хитрощі сатани найбільш успішні проти тих, хто пригнічений труднощами... ВУС 254.2

У ці останні скорботні години Христос сказав Своїм учням, що в ніч Його випробування всі вони спокусяться через Нього і Він залишиться один. Він сказав їм, що якийсь час після Його смерті вони перебуватимуть у скорботі, але ця скорбота обернеться на радість. Він сказав їм, що настає час, коли їх виженуть із синагог і люди, вбиваючи їх, думатимуть, що цим служать Богові. Ісус пояснив їм, навіщо Він каже їм усе це, перебуваючи ще з ними, — щоб, коли ці Його слова здійсняться, вони згадали, про що Він казав їм колись, і зміцнилися у вірі в Нього як свого Спасителя... ВУС 254.3

Слова Христа засмутили та вразили учнів. Але для втіхи Христос залишив їм запевнення: “Хай не тривожиться ваше серце: вірте в Бога і в Мене вірте. В домі Мого Отця багато осель. А якби не так, то Я сказав би вам, оскільки йду приготувати вам місце. І коли піду та приготую вам місце, то Я знову прийду і візьму вас до Себе, щоб де Я, там і ви були”... ВУС 254.4

Ці слова втіхи призначені не тільки для учнів, а й для всіх нас. В останні дні світової історії розгориться війна. Будуть пошесті, голод і жахливі події. Води безодні переллються через край. Майно і життя будуть винищені вогнем і повінню. Нам потрібно готуватися до життя в оселях, які Христос пішов приготувати люблячим Його, щоб там вони знайшли спокій від земної боротьби. Де ж ці оселі? “Щоб де Я, гам і ви були”. Небеса там, де Христос. Небеса не були б Небесами для тих, хто любить Христа, якби Його там не було (Рев'ю енд Геральд, 19 жовтня 1897 р.). ВУС 254.5