Від усього серця

9 серпня. Ісус у юності

“А Ісус набував мудрості, віку та благодаті — в Бога і в людей” (Луки 2:52). ВУС 236.1

Перш ніж прийти на цю Землю, Ісус був великим царем на Небесах. У величі Він був рівний Богові, однак так полюбив нещасних людей цього світу, що з готовністю зняв Свій царський вінець, Свої прекрасні шати та прийшов на цю Землю як представник з людського роду... Він би міг з'явитися на Землю в такій пишноті, що був би незрівнянний з людськими дітьми... Він міг би Своїм виглядом зачарувати людей, але не таким мало бути Його об'явлення серед нас за Божим задумом. Він повинен був уподібнитися до тих, хто належав до людської сім'ї та юдейського народу. Він мав Своїми рисами бути схожим на інших людей і не вирізнятися особливою людською красою, щоб люди не вказували на Нього як Того, Хто відрізняється від інших... Він прийшов, щоб зайняти наше місце, віддати Себе за нас, сплатити борг грішників. Він повинен був прожити чисте життя на Землі й довести, що сатана обманув, коли заявив, що людський рід належить йому навіки і що Богові не під силу вирвати когось із його рук. ВУС 236.2

Люди побачили Христа спочатку як немовля, потім як дитину. Його батьки були дуже бідні, і Він не мав на цій Землі нічого, що відрізняло б його від інших бідняків. Він зазнав усіх випробувань, які випадають на долю бідних, простих людей у дитинстві, в юності та в зрілі роки... ВУС 236.3

З юних літ Він працював разом з батьком теслею й цим засвідчив, що в праці немає нічого ганебного. Будучи Небесним Царем, Він займався скромним ремеслом і в такий спосіб засудив будь-яку бездіяльність у людях... Ті, хто перебуває в бездіяльності, не наслідують приклад Христа, адже змалку Він був зразком послуху та працьовитості. Він був як ласкавий промінь сонця в сімейному колі. Сумлінно й радісно виконував Він Свої домашні обов'язки, до яких був покликаний у Своєму скромному повсякденному житті. Христос став єдиним з нами, щоб ощасливити нас... Викупитель світу не шукав легкого життя та егоїстичних задоволень. Він не став сином багатої людини й не обрав високу посаду, яка викликала б похвалу та лестощі людей. Він пройшов через усі труднощі тих, хто заробляє на життя важкою працею, і тому міг утішити всіх, хто повинен займатися скромним ремеслом. Історія Його життя, сповненого праці, представлена так, щоб ми могли знайти в ній розраду для себе (Наставник молоді, 21 листопада 1895 р.). ВУС 236.4