Від усього серця

17 травня. Вийдіть з-поміж них

“І буду для вас Отцем, а ви будете для Мене синами й дочками, — каже Господь Вседержитель” (2 Кор. 6:18). ВУС 151.1

Є тільки дві дороги: одна веде на Небо, інша — до смерті й вогняної геєни. Кожному слід попрацювати. Кожен з нас, хто володіє розумом, знає, що є Бог... Нам потрібен Хтось, на Чию руку ми можемо спертися в часи страждань. Нам потрібен Хтось, на Кого ми зможемо покластися, коли земля захитається й рухатиметься, мов нічліжний курінь. Ми хочемо знати в такий час, що Бог — наш Отець, що наше життя сховане з Христом у Богові. Цієї впевненості потребує кожен з нас. Її потребують учні нашої школи. Деякі невдовзі повернуться у свої сім'ї. Скільки з них прийшли в цю школу, не маючи надії на Бога? Скільки з них віддали Йому свої серця відтоді, як стали відвідувати наш коледж? Скільки з них ще досі перебувають у стані нерішучості, часом повністю схиляючись на бік Господа, а потім знову відсторонюючись від Нього з тих самих причин, які я вже згадувала, — через обов'язки та зобов'язання, які покладаються на християнина? Ці обов'язки здаються їм настільки великими, що вони вагаються й залишаються в нерішучості... ВУС 151.2

Скільки триватиме ваше життя? Хто з вас може із цілковитою впевненістю сказати, що доживе до наступного семестру? Хто з вас поручиться за своє життя? Але навіть якби у вас було попереду ціле життя, якби ви знали, що проживете ще свої сімдесят років, — що для вас будуть ці недовгі роки? Хіба не варті вони того, щоб віддати їх Богові?.. Чи вимагає Він від вас віддати Йому те, що послужить вашим інтересам і для вашого щастя в разі, якщо ви утримаєте це? О, ні... ВУС 151.3

Як можуть деякі люди вважати, що вони приносять жертву, приєднуючись до сім'ї Царя царів, Господа, Який панує на Небесах? Хіба ви не знаєте, що немає звання вищого, ніж діти Божі, сини й дочки Господа Вседержителя? ВУС 151.4

З одинадцяти років я служу цьому Небесному Цареві. Я можу говорити на основі особистого досвіду. Він не просив мене віддати Йому те, що найкраще послужило б моїм інтересам. Дорогоцінний Ісус, дорогоцінний Спаситель, я люблю Його, і я люблю Його служіння (Ознаки часу, 31 січня 1878 р.). ВУС 151.5

[Після цих слів уперед вийшла велика кількість людей для молитви. Інтерес не слабшав до початку табірного зібрання, коли було охрещено понад сто тридцять чоловік, багато з яких були студентами в Баттл-Крик]. ВУС 151.6