Від усього серця

8 травня. Право вибору

“Але з дерева знання добра й зла — не їж від нього, бо в день їди твоєї від нього ти напевно помреш!” (Бут. 2:17). ВУС 142.1

Господь знав, що Адам і Єва не будуть щасливими без праці, тому доручив їм приємне заняття — дбати про сад. Коли вони доглядали за прекрасними, корисними рослинами, які оточували їх усюди, їхньому погляду відкривалися доброта й слава Бога в Його справах творіння. Адам і Єва мали про що розмірковувати в Едемі, схожому на Небеса в мініатюрі. Бог створив людей не тільки для споглядання Його славних справ, тому дав їм руки для праці, а також розум і серце для роздумів. Якби щастя Його творінь полягало в байдикуванні, Творець не став би давати їм жодних доручень. У праці, як і в спогляданні, Адамові та Єві слід було черпати щастя. Вони могли розмірковувати про те, що створені за образом Бога, аби бути подібними до Нього в праведності та святості. Їхній розум був здатний до постійного розвитку, розширення, облагородження й піднесення, адже Бог був їхнім учителем, а ангели — їхніми супутниками. ВУС 142.2

Господь піддав Адама та Єву випробуванню, щоб вони могли сформувати твердий, цілісний характер заради власного щастя та задля слави свого Творця. Він наділив святе подружжя силою розуму, який перевершував будь-яку зі створених Ним живих істот. За своїм інтелектом вони лише трохи поступалися ангелам. Вони могли пізнавати велич і славу природи, осягати характер їхнього Небесного Отця в Його справах творіння. Усе, на чому зупинявся їхній погляд у безмежності Отчих справ, створених Його щедрою рукою, свідчило про Його любов і безмежну силу... ВУС 142.3

Першим великим моральним уроком, викладеним Адамові та Єві, був урок самозречення. В їхні руки було віддане кермо самоврядування. Здоровий глузд, розум і совість мали взяти гору... Адамові та Єві було дозволено їсти від кожного дерева в саду, крім одного. Для них існувала лише одна заборона. Заборонене древо було прекрасним і привабливим, як і будь-яке інше дерево в саду. Воно називалося деревом пізнання, бо, скуштувавши від цього дерева, про яке Бог сказав: “Не їж від нього”, вони отримали б знання про гріх, досвід непослуху (Рев'ю енд Геральд, 24 лютого 1874 р.). ВУС 142.4