Звеличуйте Ісуса Христа

13 квітня. Біблія — досконале ціле

“Промовляли його святі люди Божі, спонукані Духом Святим” (2Петр.1:21). ЗІХ 105.1

До появи гріха Адам вільно спілкувався зі своїм Творцем, але з того часу, як внаслідок гріха був розірваний зв'язок з Богом, людство втратило цю перевагу. Однак Планом відкуплення було передбачено відновлення зв'язку між мешканцями Землі і Небом. Бог спілкувався із людьми за допомогою Свого Духа; через обраних слуг було послане Божественне світло Його об'явлень. ЗІХ 105.2

“Промовляли його святі люди Божі, спонукані Духом Святим” (2Петр.1:21). ЗІХ 105.3

Протягом перших 2500 років історії людства не було написано Божого відкриття. Люди, навчені Богом, переказували свої знання іншим; ці знання передавалися від батька до сина і так — до усіх наступних поколінь. Підготовка писаного Божого Слова розпочалася за днів Мойсея. Пізніше богонатхненні відкриття були зібрані в одну святу книгу. І ця робота, розпочата Мойсеєм, істориком з питань творіння й закону, тривала протягом довгих шістнадцяти століть — аж до Йоана, котрий записав найвеличніші істини Євангелія. ЗІХ 105.4

Біблія вказує на Бога як на свого Автора, однак вона написана руками людей; в різноманітних стилях окремих книг відображаються характерні риси її письменників. Усі істини “натхнені... Богом” (2Тим.3:16), але виражені людськими словами. Безмежний Бог через Свого Святого Духа злив світло на розуми й серця Своїх слуг. Він посилав сни й видіння, Символи й прообрази, а ті, кому таким чином була відкрита істина, висловлювали ці думки своєю людською мовою. ЗІХ 105.5

Десять Заповідей були проголошені Самим Богом і записані Його рукою на кам'яних таблицях. Вони — божественний, а не людський витвір. Але Біблія, котра містить дані Богом істини, висловлені людською мовою, свідчить про союз між божественним і людським єством. Такий союз існував у Христі, Котрий водночас був Сином Божим і Сином Людським. Отже, яку відношенні до Біблії, такі до Христа, залишається правильним те, що “Слово стало плоттю і перебувало між нами” (Йоан.1:14). ЗІХ 105.6

Книги Біблії, написані в різний час людьми, які значно різнилися своїм становищем, заняттям, розумовими й духовними здібностями, дуже неподібні між собою як за стилем, так і за різноманітністю викладення тем. Усі ці автори по-різному висловлювали свої думки. Часто одна й та ж істина більш вражаюче подана одним письменником, ніж іншим... У кожного — різні аспекти Істини, але усе пронизує абсолютна гармонія. Викладені таким чином істини зливаються в одне ціле, щоб відповісти на усі запити людей, що проживають за будь-яких обставин (Велика боротьба, c. 5-6). ЗІХ 105.7