Звеличуйте Ісуса Христа

8 квітня. Розкриття скарбу істини

“Блаженні голодні і спраглі правди, бо вони наситяться” (Матв.5:6). ЗІХ 100.1

Кожний, хто прийняв Євангеліє у своє серце, буде прагнути передати його іншим. Дарована Небесами любов Христова повинна знайти своє живе втілення. Ті, що прийняли Христа, неодмінно захочуть поділитися своїм досвідом і розповідатимуть про шляхи, якими Святий Дух вів їх до пізнання Бога та Ісуса Христа. Це буде оповідь про духовний голод і спрагу, про болісні пошуки істини у Писаннях; про невтомні молитви і душевні муки. Врешті, це буде свідчення про слова Христа, звернені до них: “Прощаються тобі гріхи твої”. Неприродно було б зберігати подібні почуття у таємниці і, сповнені Христовою любов'ю, звичайно ж, не зроблять такого. ЗІХ 100.2

Їх бажання поділитися із іншими набутими благословеннями будуть зростати в міру розуміння священної істини. І коли вони говоритимуть про скарби благодаті Божої, чимало ще нової благодаті вони отримають. Серця їх уподібнюватимуться щирому серцю дитини, повної беззаперечної покори, їх душі пристрасно прагнутимуть святості; все більше й більше скарбів істини і благодаті відкриватимуться їм, щоб бути переданими світові. ЗІХ 100.3

Велика скарбниця істини — це Слово Боже, яке міститься у Святому Письмі, книга природи, а також книга Божих дій, втілених у людському житті. З цієї скарбниці повинні черпати мудрість послідовники Христа, здійснюючи Його роботу. У пошуках істини вони мають покладатись на Бога, а не на людський розум, не на великих людей, чия мудрість є безумством перед Богом. Сам Господь через визначені Ним шляхи буде передавати знання про Себе кожному, хто прагнутиме пізнати Його. ЗІХ 100.4

Якщо послідовник Христа довірятиме Його Слову і житиме за ним, для нього в оточуючому світі не буде нічого, що він не був би здатний правильно сприймати і оцінювати. Нема нічого у цьому світі, що не дозволило б йому повідомити іншим про набуті ним істини. Природна наука є скарбницею знань, з якої кожен учень у школі Христа може взяти чимало. Коли споглядаємо красу природи, осягаючи її уроки, працюємо на полі, висаджуємо дерева або спостерігаємо чудеса землі, моря й неба, до нас приходить нове осмислення істини. Нам відкриваються таємниці, пов'язані із ставленням Бога до людей, глибина Його мудрості і справедливості, виявлені у людському житті, — і все це з небесної скарбниці. ЗІХ 100.5

Але тільки у Святому Письмі — писаному Слові Божому, пізнання про Бога найповніше відкрито грішній людині. Це — скарбниця невичерпних скарбів Христа... Істини відкуплення здатні постійно розвиватись і розширюватись. Хоча ці істини відкриті ще із сивої давнини, вони вічно нові і постійно змальовують перед допитливим розумом усе більшу славу Божу і могутність Його сили (Наочні уроки Христа, c. [125-127]). ЗІХ 100.6