Звеличуйте Ісуса Христа
2 квітня. Слово—наша духовна пожива
“Хто до Мене приходить, — не голодуватиме він, а хто вірує в Мене — ніколи не прагнутиме” (Йоан.6:35). ЗІХ 94.1
У наш час у світі чимало людей, які діють так, начебто вони мають право сумніватися у словах безмежного Бога, переглядати Його рішення і закони, виправляючи, змінюючи і анулюючи їх за власним розсудом. Ми не будемо в безпеці, керуючись людськими поглядами; з іншого боку, нам нічого не загрожує, якщо головне для нас: “Так говорить Господь” (2Сам.7:8). У питаннях спасіння душі не можна довіряти жодному іншому міркуванню, крім рішення непогрішимого Судді. ЗІХ 94.2
Ті, що роблять Бога своїм провідником, а Його Слово — власним дорадником — осяяні світлом життя. Живі Божі глаголи ведуть їх прямими дорогами. Ці люди ніколи не насміляться судити Слово Боже, але завжди прислухатимуться до того, як Слово судить їх. Вони черпають свою віру і духовне життя зі Слова живого Бога. Воно є путівником і дорадником, що направляє їх у дорозі. “Слово Твоє — світильник та світло для (їхньої) стежки” (Псал.119:105). Вони живуть під керівництвом Отця світла, Котрий вічний і незмінний. Той, Чиї щедроти видно в усіх Його ділах, робить путь праведного “світлом світосяйним, що все більше та більше світлішає аж до повного дня” (Прип.4:18). ЗІХ 94.3
Слово Боже є нашою духовною їжею. “Я хліб життя, — сказав Христос. — Хто до Мене приходить — не голодуватиме він, а хто вірує в Мене — ніколи не прагнутиме”. Світ гине від нестачі чистої неопоганеної істини. Його слова — то істина (Псал.119:142); вони мають велику вартість і більш глибоке значення, ніж може здаватись на перший погляд. Розум, оживлений Святим Духом, усвідомлює цінність цих слів. ЗІХ 94.4
Сумління кожного чесного юдея запевняло його, що Ісус Христос був Сином Божим, однак серце у своїй погорді і марнославстві не корилося. Коли з істиною погоджується лише свідомість, а серце залишається байдужим і не приймає її, то вплив діє тільки на розум. Але коли істина приймається серцем, вона проходить через свідомість і полонить душу своїми чистими принципами. Вона вселяється в серце Духом Святим, Який відкриває розумові її красу так, що вдача стає підвладною перетворюючій силі. ЗІХ 94.5
Правдива релігія міститься у Божому Слові; вона зміцнює людину під проводом Святого Бога в думках, у словах та вчинках. Той, Хто є “Дорога, і Правда, і Життя” (Йоан.14:6), до лагідного, ревного і щирого шукача істини говорить: “Іди за Мною”. Він веде його вузькою дорогою до святості і небес. І кожен, хто вирішить прямувати за Господом, буде проваджений царським шляхом (Рев'ю енд Геральд, 29 березня 1906 р.). ЗІХ 94.6