Звеличуйте Ісуса Христа

22 березня. Незрівнянна ніжність Христа

“Господь Бог Мені дав мову вправну, щоб Я умів зміцнювати словом змученого” (Ісая 50:4). ЗІХ 83.1

Коли намагаємося звільнити людей від полону заблуджень, нехай наші слова торкаються їхніх сердець м'яко, як роса і тихі краплі дощу, що падають на в'янучі паростки. Божий план перш за все полягає в тому, щоб знайти шлях до сердець людей. Ми покликані з любов'ю проповідувати істину і вірити, що Бог дасть силу, яка змінить їх життя. Святий Дух допоможе душі зрозуміти слово, сказане з любов'ю. ЗІХ 83.2

Ми за природою егоцентричні, самовпевнені і вперті. Але засвоюючи уроки Христа, стаємо причетними до Його природи, намагаючись жити Його життям. Чудовий приклад Христа, ні з чим незрівнянна ніжність, з якою Він поділяв почуття інших, плачучи з тими, хто плаче, і радіючи з тими, хто тішиться, повинні мати глибокий вплив на характер усіх щирих Його послідовників. Добрими словами та вчинками вони будуть прагнути полегшити тягар тих, хто знеміг у дорозі... ЗІХ 83.3

Нас оточують стражденні душі. Ми можемо знайти їх усюди. Тож давайте шукати цих страдників і говорити їм слова надії в потрібний для них час, щоб потішити їхні серця. Тож будьмо завжди потоками, що несуть освіжаючі води співчуття. ЗІХ 83.4

Спілкуючись з людьми, нам слід пам'ятати, що в їхньому досвіді є розділи, які вони хотіли б закрити від очей сторонніх людей. На сторінках пам'яті занотовані сумні історії, які дбайливо оберігаються від цікавих очей. Там записані довгі виснажливі битви з важкими обставинами життя або, можливо, сімейні проблеми, через котрі з дня на день згасають мужність, упевненість та віра. Тих, що у цілковитій самотності провадять непосильну життєву боротьбу, можна укріпити та підбадьорити невеликою увагою, котра нічого не коштує, окрім незначного прояву любові. Для таких людей міцний, дружній потиск руки справжнього друга означає більше, ніж гори срібла та золота. Люди чекають добрих слів, як усмішки ангелів. ЗІХ 83.5

Багато людей борються з бідністю; вони змушені важко працювати за мізерну заробітну плату і здатні забезпечити лише найбільш насущні потреби свого життя. Важка праця та нестатки без надії на краще роблять їхній тягар нестерпним. Коли до цього додаються ще й хвороби, то життя взагалі стає безпросвітним. Змучені, пригнічені важкими турботами, вони не знають, куди звернутися за допомогою і потіхою. Виявіть співчуття до них в їхніх бідах, душевних стражданнях, розчаруваннях. Це відкриє вам дорогу для допомоги їм. Говоріть їм про Божі обітниці, моліться з ними і за них, надихніть їх надією. ЗІХ 83.6

Слова любові та підбадьорення, сказані знемагаючій від хвороб та розгубленій від страху душі, Спаситель сприймає так, ніби вони сказані Йому особисто. Коли серця зціляються від страху, небесні ангели дивляться на них зі схваленням і радістю (Служіння зцілення, c. [157-159]). ЗІХ 83.7