Звеличуйте Ісуса Христа

10 березня. Приклад послуху

“Він упокорив Себе, бувши слухняний аж до смерті, і то смерті хресної” (Филип.2:8). ЗІХ 71.1

Оскільки Ісус прийшов і жив серед нас, ми знаємо, що Богові відомі наші випробування і Він співчуває нам у нашому горі. Сини і дочки Адама можуть переконатися, що Творець є Другом грішників, тому що в кожному благодатному уроці, у кожній радісній обітниці, у кожному прояві любові, в усьому, що зробив Спаситель на Землі, ми бачимо, що “з нами Бог”. ЗІХ 71.2

Сатана називає Божий Закон любові егоїстичним законом. Він заявляє, що неможливо підкорятися Його Заповідям. Гріхопадіння наших прабатьків, усі нещастя, що стали наслідком цього, він покладає на Творця, спонукуючи людей дивитися на Бога як на винуватця гріха, страждань і смерті. Ісус повинен був викрити цей обман. Як один із нас, людей, Він повинен був дати приклад послуху. Для цього Він і прийняв людську природу, перейшов через випробування, які випадають на нашу долю. “Тому мусив бути Він у всьому подібний братам” (Євр.2:17). Якщо нам довелося б зазнати того, чого Христос не витерпів, тоді сатана мав би змогу твердити, що для нас сили Божої недостатньо. Тому Христос був “випробуваний у всьому, подібно до нас, окрім гріха” (Євр.4:15). Він перетерпів усі спокуси, яким піддані ми, і не скористався жодною силою, котра не була б дарована нам. Прийшовши на Землю людиною, Спаситель боровся зі спокусами і перемагав їх силою, даною Йому Богом. Він сказав: “Твою волю чинити, Мій Боже, я хочу, і Закон Твій — у Мене в серці” (Псал.40:9). Коли Христос, подорожуючи з місця на місце, робив добро і зціляв усіх, кого мучив сатана, Він відкривав людям характер Закону Божого і мету Свого служіння. Його життя свідчить про те, що іми маємо сили підкорятися Божому Законові. ЗІХ 71.3

Своєю людською природою Христос з'єднав Себе з людством, а Своєю Божественною природою Він підтримував зв'язок із Божим престолом. Як Син Людський, Він дав нам приклад послуху, а як Син Божий — дає силу до послуху. Це Христос сказав Мойсеєві із палаючого куща на горі Хорив: “Я Той, що Є. Отак скажеш Ізраїлевим синам: Сущий послав мене до вас” (Вих.3:14). Це була обітниця визволення Ізраїлю. Тому, коли Він “уподібнився до людини”, то назвав Себе Сущим: “Я Той, що Є”. Немовля з Віфлеєма, тихий і смиренний Спаситель, є Богом, що “в тілі з'явився” (1Тим.3:16). (Христос — надія світу, c. [24]). ЗІХ 71.4