Звеличуйте Ісуса Христа

26 лютого. Цілковито залежні від Творця

“Бо Ним ми живемо, рухаємось і існуємо” (Дії 17:28). ЗІХ 59.1

“Бо так Бог полюбив світ, що віддав Сина Свого Єдинородного, щоб кожен, віруючий у Нього, не загинув, а мав життя вічне” (Йоан.3:16). ЗІХ 59.2

У цьому вірші Ісус Христос, Котрий поніс наші гріхи, чітко визначив умови. Якщо ви свідомо вирішили діяти всупереч словам Ісуса Христа: “Шукайте ж найперш Царства Божого й праведности Його, — а все це вам додасться”, то чи можна сподіватися, що ви будете духовно зростати? ЗІХ 59.3

Для того, щоб розширити наше уявлення про Його поблажливість і доброту, Христос показує картину суду — відокремлення праведних від нечестивих — та відкриває, наскільки Він близький до страждаючого людства. Він навчає на свіжому повітрі, де можна насолоджуватися красою природи і творчими ділами Бога. “Погляньте на воронів: вони не сіють, не жнуть... Наскільки ж ви кращі за птахів! Хто ж із вас, журячись, може додати собі росту хоча б на один лікоть? Отже, коли ви й найменшого зробити не можете, то чого журитесь про інше?” (Лука 12:24-26). ЗІХ 59.4

Тут виразно показано, що людина кожним подихом зобов'язана Богові. Биття серця, пульсування крові, кожний нерв і м'яз у живому організмі — усе влаштоване і функціонує за допомогою сили безмежного Бога. “І про одяг чого ви клопочетесь? Погляньте на польові лілеї, як зростають вони, — не працюють, ані не прядуть. А Я вам кажу, що й сам Соломон у всій славі своїй не вдягався так, як одна з них. І коли польову траву, що сьогодні є, а взавтра до печі вкидають, Бог так зодягає, — скільки ж краще зодягне Він вас, маловірні! Отож, не журіться, кажучи: що ми будемо їсти, чи: що будемо пити, або: у що ми зодягнемось? Бо ж усього того язичники шукають; бо знає Отець ваш Небесний, що всього того вам потрібно. Шукайте ж найперше Царства Божого й праведності Його, — а все це вам додасться” (Матв.6:28-33). ЗІХ 59.5

На лоні природи Христос спонукає людину замислитися. Своєю силою Він впливає на її зір і почуття, аби відкрити дивні діла божественної сили. Спочатку Він зосереджує увагу на природі, а потім — на Богові, Котрий утримує світи Своєю силою. Господь показує бруньку, що розкривається... Ісус не обминає малих пташок... Навіть горобець не впаде на землю непоміченим без волі Небесного Отця... ЗІХ 59.6

Христос показує, що Бог піклується про найменших і, здавалося б, незначних Своїх творінь — про усю створену Ним природу. Кожне дерево, кожний кущ, кожна квітка, яка розпускається, лілеї на полі і вся вкрита живим зеленим килимом земля — усе має своє місце і час; усе свідчить про те, що Бог любить людину (Рукопис 73, 1893 р.). ЗІХ 59.7