Звеличуйте Ісуса Христа

53/365

22 лютого. Божа творча сила утримує Всесвіт

“Він хмарами небо вкриває, приготовлює дощ для землі; Він зрощує траву на горах скотині, дає поживу і воронятам, що кричать” (Псал.147:8-9). ЗІХ 55.1

У вихованні дітей та юнацтва Біблія повинна займати перше місце, а книга природи — друге. Божі творчі діла свідчать про Його любов та силу. Він викликав до існування світ, який призначив для нас; Господь не лише передбачив усе необхідне для нашої зручності, але й сповнив небо та землю красою. Ми бачимо Його любов та опіку на врожайних осінніх полях, відчуваємо Його усмішку в радісному сонячному промені. Його рука створила схожі на замки скелі та високі гори. За Його велінням ростуть величні дерева. Він розкинув зелений оксамитовий килим землі, усипав його кущами і квітами. ЗІХ 55.2

Чому ж Він прикрасив землю і дерева живою зеленню, а не темними, похмурими тонами? Чи не тому, що вони приємніші для ока? І невже ж наші серця не сповняються вдячністю, коли бачимо докази Його мудрості й любові в чудесах творіння? ЗІХ 55.3

Та ж сама творча енергія, яка викликала світи до існування, продовжує виявляти себе, підтримуючи Всесвіт і діючи в природі. Божа рука керує планетами в їхньому злагодженому русі в космосі. Земля з року в рік звершує своє обертання навколо Сонця і щедро плодоносить завдяки силі, що їй не властива. Бог керує стихіями природи. Він вкриває небеса хмарами і готує дощ для землі. Він наказує долинам плодоносити і “зрощує на горах траву”. Це завдяки Його силі з'являється рослинність, розпускаються листя і цвітуть квіти. ЗІХ 55.4

Увесь світ природи покликаний відкривати Божі діла. Для Адама та Єви природа в їхньому Едемському домі рясніла пізнанням Бога, Його божественним відкриттям. Для уважного слуху це було вокальне виконання, де соло співав голос мудрості. Мудрість відкривалася і зверталася до серця, бо перші люди спілкувалися з Богом через Його діла. Як тільки свята пара порушила Закон Всевишнього, сяйво, що виходило від Бога, зникло з обличчя природи. Нині природа спотворена й споганена гріхом, але наочні уроки Божі не стерлися. Навіть тепер, якщо правильно вивчати і старатись зрозуміти природу, можна зауважити її свідчення про свого Творця... Діти, молодь потребують уроків, почерпнутих саме з цього джерела. Навіть сама по собі краса природи відводить душу від гріха та світських спокус до чистоти, миру і, загалом, до Бога (Поради батькам та вчителям, с. [185-186]). ЗІХ 55.5