Звеличуйте Ісуса Христа

8 лютого. Субота вказує на Творця

“Тільки суботи Мої будете пильнувати, бо це знак поміж Мною та поміж вами для ваших поколінь, щоб ви пізнали, що Я — Господь, що освячує вас!” (Вих.31:13). ЗІХ 41.1

Субота була дана усьому людству як пам'ять про творіння. Великий Єгова, Який поклав основу Землі, дивовижно прикрасив увесь світ, створив чудеса на Землі й на морі, встановив суботній день і освятив його. Субота була відокремлена як Божий пам'ятник, “коли разом співали усі зорі поранні та радісний оклик здіймали усі Божі сини” (Йов.38:7). Бог освятив і благословив день, у котрий Він відпочивав від усіх Своїх видатних справ. І цю, освячену Богом суботу, необхідно шанувати як вічний Заповіт. Цей пам'ятник має стояти протягом усіх віків, аж до завершення земної історії. ЗІХ 41.2

Бог вивів євреїв з єгипетського рабства і звелів їм шанувати Його суботу, дотримуючись закону, даного в Едемі. Щотижня Господь творив чудо, аби закарбувати в людській пам'яті той факт, що Він запровадив суботу ще на початку світу... ЗІХ 41.3

Дехто стверджує, що субота була дана лише юдеям, однак Бог ніколи цього не говорив. Це правда, що Він довірив суботу Своєму народові, Ізраїлю, але той факт, що Бог проголосив Свій Закон саме в Синайській пустелі, а не в Палестині, свідчить, що Він призначив Свій Закон для усього людства. До того ж Закон Десяти Заповідей був відомий від створення світу. Тому постанова про суботу не призначалася лише для юдеїв без урахування інших людських істот. Дотримання суботи Бог зробив обов'язковим для усіх людей. Адже ясно сказано: “Субота для людини” (Марк.2:27). Через те кожний, кому загрожує небезпека бути ошуканим у цьому питанні, звертається до Божого Слова, а не до вигадок людей. ЗІХ 41.4

“В Едемі Бог сказав Адамові щодо дерева пізнання: ‘В день, коли ти скуштуєш від нього, напевно помреш!’” (Бут.2:17). “І сказав змій до жінки: ‘Ні, напевно не помрете! Бо знає Бог, що коли скуштуєте його, то розкриються ваші очі і станете ви, як Бог, що знає добро й зло’” (Бут.3:4-5). Адам послухався голосу сатани, що говорив через його дружину. Він повірив чужому голосу, а не тому, що проголосив Закон в Едемі... ЗІХ 41.5

Як дерево пізнання було засобом випробування послуху Адама, так і четверта Заповідь залишається випробуванням для перевірки вірності Божого народу. Досвід Адама має служити для нас застереженням, доки триватиме час. Він попереджає нас не прислухатися до жодних запевнень людей чи ангелів, які принижують хоча б найменшу йоту або значок зі святого Закону Єгови (Рев'ю енд Геральд, 30 серпня 1898 р.). ЗІХ 41.6