Звеличуйте Ісуса Христа
24 грудня. Очікуючи і пильнуючи
“Тому не втрачайте довір'я вашого, бо воно має велику нагороду” (Євр.10:35). ЗІХ 360.1
Ісус скоро прийде, і, очікуючи Його явлення, ми повинні пильнувати. Ми не можемо собі дозволяти, аби між нами і Христом утворилась якась перешкода. Нам погрібно вже тут навчитися співати небесну пісню, аби після закінчення боротьба ми могли приєднатися до співу небесних ангелів у Божому місті. Що це за пісня? Це пісня хвали, честі й слави Тому, Хто сидить на престолі, й Агнцеві по віки віків. Ми зустрінемо опір; нас будуть ненавидіти люди і сатана за ім'я Христа; лукавий знає, що з послідовниками Христа перебуває Божественна сила, яка підриває його вплив. Нам не уникнути наруги... ЗІХ 360.2
Нам не слід увесь свій час присвячувати справам, що мають тимчасовий характер, навіть якщо вони стосуються Божої справи, але не наближають нас до Христа, Котрий постраждав задля нас. Нам потрібно щодня спілкуватися з Ним. Ми маємо заохочення змагатися добрим подвигом віри. Щоб підтримувати живу віру, необхідно провадити важку боротьбу, але якщо ми повністю віддамося Христові з твердим наміром триматися лише Його, то зможемо відбити атаки ворога і отримати славну перемогу. Апостол Павло підбадьорює: “Тому не втрачайте довір'я вашого, бо воно має велику нагороду... А праведний живий вірою буде”. ЗІХ 360.3
Коли наше бажання спілкуватися з Ісусом слабне, постараймось ревніше молитися Йому. Так діючи, ми подолаємо підступність диявола, темрява розсіється, і ми відчуємо солодку присутність Ісуса (Історичні нариси, c. [145-146]). ЗІХ 360.4
Вже тут, на Землі, християнин може зазнати радості спілкування з Христом, насолоджуючись світлом Його любові і постійно втішаючись Його присутністю. З кожним кроком життя ми можемо наближатися до Ісуса, набувати глибшого досвіду в пізнанні Його любові, подумки осягати славну і мирну Вітчизну. Тому не залишаймо надії, і, як ніколи раніше, сповняймося твердої рішучості та впевненості. “До цього місця допоміг нам Господь” (1Сам.7:12) і допомагатиме до кінця. ЗІХ 360.5
Пам'ятаймо незаперечні докази того, що Господь зробив для нас, аби вирвати із рук ворога; пам'ятаймо усі благословення, якими Він нас обдарував; сльози, які Він витер; труднощі, які усунув; болі, які полегшив; страх, який Він прогнав; потреби, які задовольнив; щедроти, які послав. Таким чином ми зміцнимося силою, щоб пройти решту нашої земної дороги (Дорога до Христа, c. 95). ЗІХ 360.6
Наскільки справедливо, що ніколи не було часу, коли не існувало Бога, настільки й справедливо, що не було такої миті, коли б Вічний Розум не був готовий виявити Свою благодать до людства (Біблійний коментар АСД, т. 7, c. [934]). ЗІХ 360.7