Звеличуйте Ісуса Христа

17 грудня. Приготування до приходу Христа

“Як було за днів Ноя, так буде в час приходу Сина Людського” (Матв.24:37). ЗІХ 353.1

Ной сповіщав своїм сучасникам, що Бог дає їм 120 років, щоб вони покаялися в гріхах і сховалися в ковчезі, але вони відмовилися від доброзичливого запрошення. Допотопним людям було дано достатньо часу, аби залишити свої гріхи, перемогти злі звички і розвинути праведний характер. Але потяг до гріха, можливо, у багатьох спочатку слабкий, вкорінювався через повторення зла і штовхав їх до неминучої загибелі. Милостива пересторога Бога була відкинута з глузуванням, знущанням і сарказмом. Так вони були залишені у темряві прямувати шляхом, який обрало їх гріховне серце. Але невір'я людей не завадило виконанню передреченої події. Вона настала, і великим був Божий гнів, що виявився у повному знищенні. ЗІХ 353.2

Усі, хто вірує в істину для теперішнього часу, повинні пам'ятати наступні слова Христа: “Зважайте на себе, щоб серця ваші не обтяжувались обжерливістю, пияцтвом і житейськими турботами, і щоб день той не застав вас несподівано” (Лука 21:34). Сам Христос вказав на небезпеку, що загрожує світові. Лише Він знав, що саме чекає мешканців Землі у ці останні дні, і бажав, щоб ми підготувалися до цього... ЗІХ 353.3

Віра у скорий прихід Сина Людського на хмарах небесних не залишить щирого християнина безтурботним і неуважним до звичних справ щоденного життя. Віруючі, які очікують близького явлення Христа, не будуть ледарями, але старанними в щоденній праці. Їхнє служіння також не буде недбалим і нечесним, але вірним, активним і сумлінним. Хто тішить себе думкою, що неуважне ставлення до щоденних обов'язків життя є ознакою духовності й відокремлення від світу, той перебуває в полоні глибокого самообману. Правдивість, вірність і чесність людей випробовуються і перевіряються в буденних справах. Якщо вони вірні в малому, то будуть вірними й у великому. ЗІХ 353.4

Мені було показано, що саме в цьому чимало християн не витримає випробування. Їхній справжній характер виявляється у ставленні до звичних обов'язків. Вони виявляють невірність, нечесність, підступи у стосунках із ближніми. Такі люди не усвідомлюють, що їхнє майбутнє нетлінне життя залежить від поведінки в цьому житті, і для формування праведного характеру необхідна сувора чесність (Свідоцтва для Церкви, т. 4, c. [308-310]). ЗІХ 353.5

Ті, хто вірять в істину для теперішнього часу, повинні виявити свою віру у вчинках. Вони мають бути освячені істиною, котрій, за їхніми словами, вони вірять, оскільки є пахощами до життя або до смерті (Там же, c. [308]). ЗІХ 353.6