Звеличуйте Ісуса Христа

5 грудня. Ми здатні на краще

“Бо Христос, коли ми ще були немічні, в певний час помер за нечестивих” (Римл.5:6). ЗІХ 341.1

Сучасне суспільство швидко наближається до стану, в якому знаходився світ перед потопом. Діти, при переході до юнацького віку і пізніше, стаючи дорослими, живуть для догоджання собі, швидко набираючи досвіду в пізнанні зла... Сучасна молодь засвоює злочинний спосіб життя, читаючи популярну літературу. Не навчившись поважати істину, вони читають історії про грабіжництво, вбивство та інші види злочинів. Молоді люди винаходять нові способи, як витончено чинити переступи й уникати покарання. Брудні публікації сприяють тому, що молодь вправляється в злочинах на шляху, що веде до загибелі. Молодь наших міст дихає згубною, огидною атмосферою злочинності. Недобрий вплив відображається на країні, і усе суспільство зазнає опоганення. Деякі із земних правителів — аморальні люди. Вони не бажають заборонити публікацію брудної літератури, якої з року в рік стає дедалі більше і котра живить пристрасті, що ведуть до злочинів і насильства. Сторінки щоденних газет рясніють історіями про злочинність, передрікаючи прогнози на майбутнє, які сприймаються як реальність... Христос бачив наближення конфлікту і дав застереження пильнувати і молитися, аби не впасти у спокусу. Він попередив: як було за днів Ноя, так буде і перед приходом Сина Людського. ЗІХ 341.2

Нам дається застереження не проти законної участі в ділових справах і заходах, а проти крайнощів і надмірної захопленості земним на шкоду інтересам, що мають велике значення для нашої вічної участі. Ми отримали пересторогу щодо спотвореного апетиту — надмірності в їжі і питті... ЗІХ 341.3

Та, незважаючи на розбещений стан сучасного суспільства, є люди, які здатні на краще, — вони представлені Христом у сим волі “загубленої перлини”. Христос віддав усе, аби знайти і спасти втрачене, повернути назад дорогоцінну перлину, котра має для Нього безмежну цінність. Чи готові ми працювати разом з Ним? На яку жертву ми готові піти? ЗІХ 341.4

Якщо усвідомлюємо, що Христос помер за нечестивих, коли вони були ще грішниками, то починаємо розуміти, як прагне і як стурбований Він тим, щоб благословити нас, аби ми були благословенням для інших (Рев'ю енд Геральд, 21 квітня 1896 р.). ЗІХ 341.5