Звеличуйте Ісуса Христа

332/365

28 листопада. В день суду

“Вірний у малому і у великому вір ний” (Лука 16:10). ЗІХ 334.1

Від уважного ставлення до того, що світ називає “малим”, залежить життєвий успіх. Незначні діла любові, малі учинки самовідречення, прості підбадьорюючі слова, постійний опір усім гріхам — це і є християнство. Вдячне визнання постійних благословень, мудре використання щоденних можливостей, дбайливий розвиток талантів — саме до цього закликає Господь. ЗІХ 334.2

Людина, яка сумлінно виконує малі обов'язки, буде готова звершувати і великі подвиги. Хто добрий і ввічливий у щоденному житті, хто великодушний і терпеливий у своїй сім'ї, хто постійно прагне принести щастя у власний дім, той першим зречеться себе і піде на любі жертви, коли покличе Господь... ЗІХ 334.3

Найдовший піший шлях долається окремими кроками. Долучені один до одного, вони приводять до кінця дороги. Найдовший ланцюг складається з окремих ланок. Якщо одна з цих ланок ламається, ланцюг втрачає своє призначення. Те ж саме відбувається з характером людини. Виважений характер формується через здійснення окремих правильних учинків. Одна викохана і непереможена вада робить людину недосконалою, зачиняючи перед нею ворота Святого Міста. Той ввійде на небо, хто матиме незаплямований характер, без вади або чогось подібного. Ніщо нечисте ніколи туди не увійде. В усьому викупленому сонмі не буде видно жодної вади. ЗІХ 334.4

Божа робота досконала в цілому, тому що вона досконала в кожній, навіть найменшій своїй частині. Формування крихітної билинки Бог здійснює з такою ж турботою, як і створення світу... ЗІХ 334.5

Усе, що потрібно зробити, має бути зроблено добре. Якою б не була ваша робота, виконуйте її сумлінно. Будьте чесними у найменшому. Кожен день звершуйте діла любові і говоріть підбадьорюючі слова. Даруйте людям посмішки протягом усього вашого життєвого шляху. Якщо будете робити це, Бог вас похвалить, а Христос колись скаже: “Гаразд, добрий і вірний слуго”. ЗІХ 334.6

В день суду той, хто був вірним у своєму повсякденному житті, хто знав свої обов'язки і не лінувався їх виконувати, хто не думав про славу і вигоду, почує слова: “Прийдіть, благословенні Отця Мого, успадкуйте Царство, приготовлене вам від заснування світу”. Христос хвалить їх не за красномовні виступи або інтелект, не за щедрі дари. Вони отримають нагороду за чесне виконання малих обов'язків, на котрі здебільшого звертається мало уваги. “Бо я голоду вав, і ви нагодували Мене; знемагав від спраги, і ви напоїли Мене, — говорить Він. — Так, як ви зробили це одному з цих братів Моїх менших, те зробили Мені” (Молодіжний керівник, 17 січня 1901 р.). ЗІХ 334.7