Звеличуйте Ісуса Христа

23 січня. Відновник

“...І будуть тебе називати Замуровник пролому, Направник шляхів для поселення!” (Ісая 58:12). ЗІХ 25.1

Божий Син прийшов у цей світ як Відновник. Він був Дорогою, Правдою і Життям. Кожне виголошене Ним слово — це дух і життя. Він промовляв владно, бо мав силу благословляти людство, визволяти в'язнів сатани. Він усвідомлював, що Своєю присутністю несе світові повноту радості, прагнув допомогти усім пригнобленим, страждаючим членам людської сім'ї, підкреслюючи, що Він має переваг у благословляти, а не осуджувати. ЗІХ 25.2

Христос “не вважав за захват” (Филип.2:6) звершувати Божі діла, бо для цієї мети Він і прийшов з неба; для цього в Його розпорядженні були усі скарби вічності. Він володів Своїми дарами без будь-якого обмеження. Христос прийшов повз видатних, знатних, багатих і оселився серед бідних, пригноблених, несучи їм радість, надію і благословення, про які вони ніколи раніше не чули. Він благословляв усіх, хто повинен був постраждати за Нього, промовляючи: “Блаженні ви, як ганьбити та гнати вас будуть, і будуть облудно на вас наговорювати всяке слово лихе ради Мене” (Матв.5:1І). ЗІХ 25.3

Христос відверто заявив про Своє право на владу та відданість з боку інших. “Ви Мене називаєте: Учитель і Господь, — і добре ви кажете, бо Я є” (Йоан.13:13). “Один у вас Учитель (Матв.23:8) — Христос”. Отже, Він зберігав достоїнство, яке властиве Його імені, а також владу і силу, котрими володів на небі. ЗІХ 25.4

Бували випадки, коли Він говорив з достоїнством істинної, притаманної Йому величі. “Хто має вухо, — сказав Він, — хай чує” (Відкр.2:7). Цими словами Він лише повторив повеління Бога, коли зі Своєї надзвичайної слави Безмежний проголосив: “Це Син Мій Улюблений, що Його Я вподобав. Його слухайтеся!” (Матв.17:5). Стоячи серед зарозумілих фарисеїв, які намагалися звеличувати себе, Христос прирівняв Себе до найвидатніших осіб, котрі коли-небудь жили на Землі, заявивши про Свою вищість над усіма ними. ЗІХ 25.5

Одним з таких людей був Йона, котрого високо цінували юдеї... Коли Христос пригадав слухачам про вістку Йони і те, як були врятовані люди, котрі почули його вістку. Він сказав: “Ніневітяни стануть на суд із цим родом, і осудять його, вони бо покаялися через Йонину проповідь. А тут більший, ніж Йона!” (Матв.12:41). ЗІХ 25.6

Христос знав, що ізраїльтяни ставилися до Соломона як до найславетнішого царя з усіх, хто будь-коли тримав скіпетр земного царства... Та Христос проголосив: “А тут більший, аніж Соломон!” (Матв.12:42). (Молодіжний керівник, 23 вересня 1897 р.). ЗІХ 25.7