Звеличуйте Ісуса Христа

16 серпня. Справжнє достоїнство особи

“Але Бог доказує Свою любов до пас тим, що коли ми були ще грішниками, Христос помер за нас. Тим більше тепер, будучи виправдані кров'ю Його, — спасемося Ним від гніву” (Римл.5:8-9). ЗІХ 230.1

Темою наших постійних роздумів має стати Христос і причому розп'ятий, щоб таким чином збудити найглибші почуття нашої душі. Справжні послідовники Христа завжди цінуватимуть велике спасіння, яке Він здійснив задля них, і підуть за Ним, куди б Він не пішов. Вони вважатимуть за високу честь нести покладений на них Христом тягар. Лише у світлі хреста ми зможемо правильно зрозуміти цінність людської душі. В очах Божих люди настільки дорогоцінні, що Він заплатив за їхнє спасіння безмежну ціну, — віддав Свого Сина на смерть задля їхнього спасіння. Яка ж премудрість, благодать і любов виявлені в усій повноті у цьому дарі! Вартість людини можна пізнати, лише піднявшись на Голгофу. Правильно оцінити людину можливо лише після того, як осягнемо таємницю Христового хреста. ЗІХ 230.2

Яке ж відповідальне становище займають ті, що об'єднуються з Відкупителем у справі спасіння людей! Ця праця вимагає самовідданості, жертовності, любові, наполегливості, мужності й віри... Потрібна наполеглива, усе перемагаюча віра (Свідоцтва для Церкви, т. 2, c. [634-635]). ЗІХ 230.3

Самозречення і хрест безпосередньо супроводжують кожного послідовника Христа на життєвому шляху. Хрест — це щось таке, що суперечить природним бажанням і волі людини. Якщо серце не цілком посвячене Богові; якщо воля, почуття і думки не підкорилися Його волі, то людина не зможе жити за принципами справжньої релігії, наслідуючи життя Христа (Свідоцтва для Церкви, т. 2, c. [651]). ЗІХ 230.4

Послідовники Христа мають так цінувати душі, як їх оцінив Він. Усі їхні уподобання мусять належати дорогому Спасителеві та Його справі; вони працюватимуть в ім'я спасіння відкуплених Його Кров'ю, чого б це не коштувало. Що таке гроші, будівлі, землі порівняно хоча б з однією спасенною душею? ЗІХ 230.5

Христос приніс повноцінну, досконалу жертву, цілком достатню для спасіння кожного сина і дочки Адама, які покаються перед Богом у порушенні Його Закону і віритимуть в Господа Ісуса Христа. Та незважаючи на досконалість жертви Христа, лише декотрі погоджуються жити в послухові задля успадкування його великого спасіння. Лише незначна кількість людей готова піти на такі ж надзвичайні нестатки, зносити Його страждання і переслідування, ділити з Ним виснажливу працю, аби привести ближніх до світла... Христос — Вождь нашого спасіння; Своїми стражданнями і жертвою Він подав приклад усім Своїм послідовникам, вказавши, що пильнування, молитва і невтомна праця конче необхідні, якщо вони бажають правильно представляти таку саму любов до грішного людства, яка жила в Його грудях (Свідоцтва для Церкви, т. 2, c. [664]). ЗІХ 230.6