Звеличуйте Ісуса Христа

225/365

13 серпня. Благословенні риси Його характеру

“І говорить йому: ‘Істинно, істинно кажу вам: віднині побачите небо відкритим, і ангелів Божих, що підіймаються і спускаються до Сина Людського’” (Йоан.1:51). ЗІХ 227.1

Бог дав людям досконалий зразок характеру, на який ми завжди повинні рівнятися. Виконати Закон Божий можна лише завдяки даній Христом силі. Нам потрібно бути слухняними дітьми, чого б це нам не коштувало. Не слід сподіватися, що ми потрапимо на небеса без труднощів і боротьби; однак маємо запевнення: якщо шукаємо не власних задоволень, а Божої волі, не будемо у цій битві залишеними напризволяще. ЗІХ 227.2

У світі потрібно здійснити величезну роботу, і кожний з нас покликаний сяяти яскравим світлом на шляху інших. Нам слід приймати божественні промені від Христа; необхідно досліджувати Писання і наполегливо заглиблюватися в скарбницю істини, оскільки дорогоцінні перлини не завжди лежать на поверхні. Ми маємо шукати їх як захованого скарбу. Нас очікують блаженні небеса, де Христос готує для нас оселі; нині благодатний час приготуватися до них. Для такого приготування потрібна присутність Христа в щоденному житті; адже ті, що житимуть у блаженних оселях, матимуть серця, вільні від заздрощів, ревнощів, ненависті, злоби й егоїзму. Ісус готовий зробити для нас велику справу — наповнити усією повнотою Божою. Він чекає, поки ми повіримо Його обітницям, оскільки Він “вірність береже повіки” і “нема неправди в Ньому” (Псал.146:6; 92:16) (Ознаки часу, 8 грудня 1890 р.). ЗІХ 227.3

Між землею і небом існує постійний зв'язок — таємничі сходи, які бачив Яків у видінні в Бет-Елі. Ми були відчужені від Бога, але Христос прийшов, щоб примирити нас з Отцем. Зі співчуттям і любов'ю Він обіймає нас Своєю людською рукою в той час, як Своєю божественною рукою тримається за престол Всемогутнього, об'єднуючи таким чином обмежену людину з безмежним Богом. Завдяки Плану спасіння ми з'єднані з небесними силами. Через заслуги розп'ятого і воскреслого Відкупителя ми можемо спрямувати погляд угору і бачити Божу славу, яка сяє з небес на землю. Ми маємо бути вдячними Богові за План спасіння. Отримуючи безліч Божих благословень, ми в свою чергу маємо присвятити свої серця виключно Йому. ЗІХ 227.4

Сумно, коли через байдужість до духовних цінностей ми віддаляємося від Христа... Ми не зауважуємо Божої слави, що сяє на кожному повороті тих сходинок. Ми не піднімаємося за допомогою Христа, досягаючи прогресу в своєму духовному житті. Якщо б ми чинили це, то відображали б образ Христа, мали б чистий характер і служили б світлом для світу. Ми повинні постійно дивитися на Нього, поки наше серце не сповниться захопленням від благословенних рис Його характеру. Тоді ми невтомно свідчитимемо про Нього і Його любов. Ми мусимо опанувати великі благословення, які світ не може ані дати, ані забрати. Нам також слід припинити схильність до гріха (Ознаки часу, 15 грудня 1890 р.). ЗІХ 227.5