Звеличуйте Ісуса Христа

17 січня. Ісус святкує Свою першу Пасху

“Батьки Його ходили в Єрусалим щороку на свято Пасхи. І коли Йому було дванадцять років, вони пришили в Єрусалим, за звичаєм, на свято” (Лука 2:41-42). ЗІХ 19.1

За вимогами юдейського закону Йосиф і Марія щороку ходили до Єрусалима на свято Пасхи. Дитинство Христа закінчилося. Він вступив у пору юнацтва. Йосиф і Марія, як завжди, підготувалися до далекої дороги в Єрусалим і взяли з собою Ісуса. Вони йшли серед великого натовпу юдеїв, що прямували до Єрусалима на це урочисте свято. ЗІХ 19.2

Людський розум неспроможний осягнути думок Божого Сина, коли Він вперше з цікавістю дивився на храм. Нам важко собі уявити, які почуття сповняли душу Ісуса, коли Він ходив по дворах храму, дивився на служіння священика, жертовник із закривавленою жертвою на ньому, святі пахощі, що підносилися вгору до Бога, цікавився служінням у Святому святих за завісою; Він думав про реальність, прообразом якої були церемонії. Христос Сам був ключем до всіх цих священних таємниць, про що могли лише здогадуватись Марія та Йосиф. Усі ті символи вказували на Христа і здійснилися під час Його смерті. ЗІХ 19.3

Уся церемонія була названа Пасхою на честь видатної події — виходу з Єгипту. Тієї ночі, коли Ізраїль залишав Єгипет, ангел-губитель відвідав кожний дім єгиптян і вигубив усіх первістків, починаючи з родини фараона і аж до сім'ї раба... ЗІХ 19.4

Кожна єврейська родина отримала вказівку від Господа — заколоти агнця і помазати його кров'ю одвірки свого будинку, аби коли ангел-губитель піде з місією смерті, кров на одвірках була для нього знаком, що мешканці будинку поклоняються правдивому Богові. Ангел смерті минав позначені таким чином будинки. Цієї знаменної ночі євреї отримати наказ збиратися в дорогу... ЗІХ 19.5

Усі приготувалися, згідно зданими Богом вказівками, щоб за наказом вийти з Єгипту... ЗІХ 19.6

Свято Пасхи нагадувало про видатне визволення євреїв у минулому і вказувало на майбутнє — смерть Божого Сина. Під час останньої Пасхи, яку Ісус святкував разом зі Своїми учнями, Він замість Пасхи встановив Господню Вечерю; її необхідно було відзначати на честь Його смерті. Юдеї більше не потребували святкувати Пасху, оскільки Христос, великий Агнець, відображений у символах, був готовий пожертвувати Своїм життям за гріхи світу. У смерті Христа образ зустрівся з прообразом. (Молодіжний керівник, 1 травня 1873 р.). ЗІХ 19.7