Звеличуйте Ісуса Христа

20 червня. Істинна і найвища освіта

“Навчи мене волю чинити Твою, бо Ти Бог мій, — добрий Дух Твій нехай попровадить мене по рівній землі!” (Псал.143:10). ЗІХ 173.1

“Радійте завжди в Господі; і знову кажу: радійте” (Филип.4:4). Ті, хто це практикують, мають радісне життя. Вони не говорять неприємних слів і не випромінюють поганого впливу, бо не відчувають себе вищими за інших. Сховайтесь в Ісусі Христі, тоді істина Божа буде постійно формувати вас для майбутнього нетлінного життя. Коли маєте довір'я до Всемогутнього Бога, ви набуваєте особистого досвіду і не запозичуєте його в інших. Він — ваша власність. Яким би не був ваш характер, Бог може так змінити його, що він буде приємним і подібним до характеру Христа. Живою вірою ви уникнете всього, що не узгоджене з намірами Божими, а отже, живете життям неба вже тут, на Землі. Чи робитимете саме так? Якщо так, то на кожному вашому кроці буде сяяти сонячне світло... ЗІХ 173.2

Правдива вища освіта отримується, якщо сидітимете біля ніг Христа. “Змиріться під міцну руку Божу, щоб підніс вас” (1Петр.5:6). У вас немає потреби самим намагатися підносити себе. Доручіть вашу справу Йому, робіть це від душі, щиро, в істині і праведності — і ви побачите, що кожний день приносить свою нагороду і на вас сходить небесне світло. Саме так відкриваються Його світло, Його благодать і Його спасіння... ЗІХ 173.3

Ми настільки мало знаємо про Ісуса Христа, що лише вельми невиразно розуміємо, що Він робить для нас. Бог бажає, аби ми дізналися про Нього більше... Будемо ж формувати характер у відповідності з прекрасним прикладом, відкритим для людей у житті Христа. ЗІХ 173.4

У кожній вашій справі ви маєте діяти так, як робить землероб, вирощуючи плоди землі. Він кидає зерно у землю; опинившись у грунті, насіння, помираючи, проростає. Сила живого Бога дасть паростку життя і силу; з'явиться “стеблина, потім колос, нарешті повне зерно в колосі” (Марк.4:28). Вивчайте цей чудовий процес. О, як багато речей, яких потрібно навчитися, як же багато необхідно зрозуміти! Для цього, здається, не вистачить усього життя: і дійсно, його не вистачить. Але якщо розвиватимемо наші розумові можливості до найвищої межі, то протягом усієї вічності ми будемо продовжувати вивчати Божі шляхи і Його діла, постійно досягаючи вищого рівня пізнання. ЗІХ 173.5

Нині нам необхідний розум, щоб зрозуміти простоту благочестя. Найбільше, чого ми повинні бажати, — це перебування Ісуса Христа у храмі нашої душі; але Він не може перебувати там, не відкривши Себе у плодах і добрих учинках... Бог бажає, щоб кожний з нас був Його співпрацівником; і, якщо ми покоримось Йому, Він навчить нас і працюватиме через нас, щоб ми могли передати отримане іншим. Тоді зможемо сказати: “О Боже, ‘милість Твоя звеличує мене!’” (Рукопис 91, 1901 р.). ЗІХ 173.6