Звеличуйте Ісуса Христа

13 червня. Знати Бога—означає коритися Йому

“Коли чого попросите в ім'я Моє, Я зроблю. Якщо любите Мене, то виконуйте Заповіді Мої” (Йоан.14:14-15). ЗІХ 166.1

“В Моє ім'я”, — спонукував Христос учнів молитись. Всі Його послідовники повинні звертатись до Бога в Ім'я Христа. За них була принесена велика жертва, і вони дорогі в очах Господа. Оскільки їм зарахована праведність Христова, вони стали дорогими для Нього. Заради Христа Отець прощає усім, що бояться Його. Він уже не дивиться на них як на грішників, а бачить подібність з Його Сином, у Котрого вони вірять. ЗІХ 166.2

Господь прикро вражений, коли Його народ недооцінює себе. Він бажає, щоб вибраний рід оцінював себе згідно із ціною, котру Він заплатив за них. Вони потрібні Богові, інакше Він не послав би Свого Сина, щоб відкупити їх ціною таких страждань. Він має справу для них, і Йому приємно, коли вони просять у Нього багато, щоб прославити Його Ім'я. Вони можуть сподіватись на великі звершення, якщо вірять у Його обітниці. ЗІХ 166.3

Але молитися в ім'я Христа — означає набагато більше. Це значить прийняти Божий характер, виявляти Його дух і чинити Його діла. Обітниця Спасителя містить певну умову. “Якщо ви Мене любите, — говорить Він, — то виконуйте Мої Заповіді!” Він спасає людей не в гріхах, а від гріхів, і ті, що люблять Його, засвідчать свою любов послухом. ЗІХ 166.4

Усякий правдивий послух іде від серця. Він виникає у серці під впливом Христа. І якщо ми не противимося, то Він настільки зіллється з нашими думками і цілями, настільки підкорить наші серця і думки Своїй волі, що через послух Йому будемо виконувати ні що інше, як свої бажання. Очищена і освячена воля знайде найбільше задоволення в служінні Йому. Якщо пізнаємо Бога так, як нам це дано, тоді наше життя буде прикладом безперестанного послуху. Внаслідок правильного розуміння Христа і спілкування з Богом гріх стане для нас ненависним. ЗІХ 166.5

І як Христос у Своєму людському тілі жив згідно із Законом, так можемо жити й ми, якщо отримаємо силу від Господа. Але ми не повинні перекладати нашу відповідальність на інших і очікувати від них вказівок. Не слід завжди залежати від людської поради. Господь навчить нас виконувати наші обов'язки так само охоче, як Він учить цього інших. Якщо приходимо до Нього з вірою, Він відкриє нам Свої таємниці. Серця наші палатимуть, коли Господь наблизиться, щоб говорити з нами, як це було з Енохом. Люди, які вирішили не робити нічого такого, що суперечить Богові, знатимуть, яким шляхом йти далі після спілкування з Ним. Вони отримають не лише мудрість, ай силу для послуху і служіння. Так обіцяв Христос (Христос — надія світу, c. [667-668]). ЗІХ 166.6