Звеличуйте Ісуса Христа

157/365

6 червня. Щодня говоріть слова Христові

“Якщо ви будете перебувати в слові Моєму, то ви істинно учні Мої” (Йоан.8:31). ЗІХ 159.1

Воля Божа полягає утому, щоб кожен, хто вважає себе християнином, удосконалював свій характер за божественною подобою. Вивчаючи характер Христа, відкритий у Біблії, втілюючи у життя Його добродійства, віруючий буде змінюватися за тією ж подобою благості і милосердя. Христове служіння жертви і самозречення, втілене у повсякденному житті, надихатиме до віри, яка діє любов'ю і очищає душу. Багато хто бажає втекти від несення хреста, однак Господь звертається до усіх: “Якщо хто хоче йти за Мною, хай зречеться самого себе, візьме хреста свого і йде за Мною” (Матв.16:24). ЗІХ 159.2

Через проголошення спасительних біблійних істин повинна проводитися величезна праця. Її призначив Бог, аби призупинити потік морального розтління на Землі. Христос віддав Своє життя, щоб людина мала змогу повернути собі образ Божий. Сила Його благодаті об'єднує людей у їхньому прагненні до покори істині. Ті, що мають більше досвіду в освяченні істиною, повинні відкритий людям, котрі не знають про неї. Немає більш піднесеної і благородної роботи... ЗІХ 159.3

Жодна людина не зможе виконати цієї роботи, якщо вона щодня не вчиться говорити слова Учителя, послані від Бога. Нині час сіяти євангельське зерно, воно має бути таким, щоб породжувати нове відбірне зерно. Ми не маємо права марнувати час. Робота, яка проводитеся в наших школах, повинна щоразу більше й більше уподібнюватись роботі Христа. Лише сила Христової благодаті, що діє на серце і розум людини, створить і збереже у наших школах і церквах чисту атмосферу... ЗІХ 159.4

У вістках, що надсилаються час від часу нам, криються істини, здатні створити чудову роботу перетворення у нашому характері, якщо ми звернемо на них серйозну увагу. Вони приготують нас до входження у Боже місто. Ми маємо перевагу постійно підніматись на вищий ступінь християнського життя... ЗІХ 159.5

Нам пора навернутись від недосконалого життя до євангельської віри. Послідовникам Христа немає необхідності ставати джерелом світла. Якщо вони постійно дивитимуться на життя Христа, то розумом і серцем “відобразять у Його образ” (2Кор.5:18). Тоді вони сяятимуть без будь-яких зусиль. Господь не закликає нас до показного благочестя. Даруючи Свого Сина, Він потурбувався про те, щоб наше серце надихалося принципами неба. Таким чином Христос буде явлений світові. Коли Божі діти переживуть народження згори, то це безпомилково відкриється через їхню чесність, праведність, вірність та непорушні принципи (Поради батькам та вчителям, c. [438-439]). ЗІХ 159.6