Звеличуйте Ісуса Христа

Червень. Звеличуйте Його як Учителя

1 червня. Великий Учитель

“Я на те родився, і для того прийшов у світ, щоб засвідчити про істину” (Йоан.18:37). ЗІХ 154.1

Ісус був найвеличнішим Учителем, Якого коли-небудь знав світ. Він прийшов на Землю світити яскравими променями істини, щоб люди могли приготуватися до життя на небі. “Я на те родився, і для того прийшов у світ, щоб засвідчити про істину”. Він прийшов відкрити характер Отця, спонукаючи людей поклонятися Йому “в дусі і в істині” (Йоан.4:23). ЗІХ 154.2

На небесах було відомо, що люди потребують божественного учителя. Бог відчував милосердя і жалість до грішних, полонених сатаною людських істот. Коли прийшла повнота часу, Він прислав Свого Сина. За рішенням небесної Ради Він прийшов на цю землю, перш за все як наставник людей. Щира Божа благість подарувала Його нашому світові; щоб задовольнити потреби людського єства, Він узяв на Себе його природу. На диво небесного воїнства, вічне Слово прийшло у світ безпорадним Малятком. Приготувавшись, Він залишив небесні двори і таємничо з'єднав Себе з людськими істотами, що відпали. “І Слово стало плоттю, і перебувало між нами” (Йоан.1:14). ЗІХ 154.3

Залишивши Своє високе становище, Христос міг за власним вибором поселити Себе у будь-які життєві умови. Але велич і положення для Нього нічого не значили, і тому Він обрав найскромніші умови. Христос проголошував небесну істину. Він був покликаний сіяти Слово істини і жив таким життям, щоб бути доступним для всіх. ЗІХ 154.4

Не дивно, що у дитинстві Христос повинен був зростати у “премудрості, в любові у Бога та людей” (Лука 2:52), бо, згідно з Законами Його божественної місії. Його таланти повинні були нормально розвиватися і здібності зміцнюватися. Він не шукав освіти у школах рабинів, бо Його наставником був Сам Бог. Зростаючи фізично, Христос продовжував зростати у премудрості. Він присвятив Себе старанному вивченню Писання, оскільки знав, що вони містять у собі безцінні настанови. Ісус був вірним у виконанні Своїх обов'язків перед родиною. І у вранішні часи, замість того, щоб проводити їх у ліжку, Він часто усамітнювався, вивчаючи Писання і молячись до Небесного Отця. ЗІХ 154.5

Він знав усі пророцтва стосовно Його служіння, посередницької діяльності і особливо його смирення, примирення і заступництва. Перед Ним завжди стояла мета Його життя; Він тішився думкою, що Господь виконає Свою благодатну мету Його руками... ЗІХ 154.6

Слова Ісуса втішали, зміцнювали і благословляли тих, хто бажав миру, який міг дати лише Він (Поради батькам та вчителям, с. [259-260]). ЗІХ 154.7