Звеличуйте Ісуса Христа

30 квітня. Плоди від вживання хліба життя

“А тепер перебувають ці три віра, надія і любов, а найбільша з них — любов” (1Кор.13:13). ЗІХ 122.1

Ми багато проповідуємо. Але як же потрібна любов до гинучих душ — любов, яка рясно зливається від престолу Божого. Правдиве християнство заповнює любов'ю всю істоту людини. Вона торкається кожної життєво важливої її частини — мозку, серця, рук і ніг. Вона робить людей здатними мужньо стояти там, де цього вимагає Бог, так що вони не підуть нерівними шляхами, аби “кульгаве не звабилось”. Палаюча любов Христова до гинучих душ — це життя усієї системи християнства. ЗІХ 122.2

Як Біблія відкриває Бога? “Бог є любов”. Віддавши Христа нашому світові, Бог явив Свою любов людству. “Бо так полюбив Бог світ, що віддав Сина Свого Єдинородного, щоб кожен, віруючий у Нього, не загинув, а мав життя вічне” (Йоан.3:16). Так, життя вічне. Ця любов є втіленням Закону. Тільки той, чиє серце сповнене співчуття людини, яка впала, хто дійсно любить, доводячи свою любов звершенням Христових вчинків, зможе бачити Невидимого і не померти. Тільки той, хто щиро любить людей, може знати Бога. Той, хто не любить людей, для котрих Отець зробив гак багато, не знає Бога. Цим пояснюється, чому так мало істинної життєвої сили у наших церквах. Теологія нічого не варта, якщо вона не пройнята любов'ю Христа. ЗІХ 122.3

Бог вищий понад усе. Його любов, що перебуває у людському серці, спонукає до звершення вчинків, які принесуть плід за подобою Божого характеру... ЗІХ 122.4

“Любов довготерпелива, любов лагідна, любов не заздрить, любов не чваниться, негорда, не поводиться нечемно, не шукає свого, не роздратовується, не гнівлива, не радіє з несправедливості, а тішиться правдою” (1Кор.13:4-6). О, благословенне листя дерева життя! “А тепер перебувають ці три: віра, надія і любов; а найбільша з них — любов”. ЗІХ 122.5

“Благослови, душе моя, Господа, і все нутро моє — святе ім'я Його!” (Псал.103:1), тому що вказівки нашого Путівника відповідні. Інші можуть не слідувати виразному: “Так написано”, як говорив Христос при кожній зустрічі з ворогом, який упав, але ми підемо за прикладом Спасителя. Чим менше даємо волю нашим людським поглядам, там більшою благодаттю буде відзначено наше спілкування з оточуючими. Господь закликає до освяченої мови, тому що вона є пахощами життя для життя (Лист 156, 1900 р.). ЗІХ 122.6