Щоб мені пізнати Його

14 травня. Гідність без гордості

“Неправди уста мої не говоритимуть, а язик мій не скаже омани! Борони мене, Боже, признати вас за справедливих! Доки я не помру, своєї невинности я не відкину від себе, за свою справедливість тримаюся міцно, й її не пущу, моє серце не буде ганьбити ні одного з днів моїх” (Йова 27:4-6). ЩМП 143.1

Нам необхідно дотримуватися найстрогішої цнотливості у своїх думках, словах і поведінці. Слід пам'ятати, що Бог бачить усі наші таємні гріхи. Сатана збуджує і нав'язує гріховні почуття та думки, але якщо цим почуттям не дати розвинутися, якщо протистояти їм, то наша душа залишиться незаплямованою і матиме благословенний вплив на оточуючих. Як би я хотіла, щоби кожний з нас став запахом цілющим на життя для тих, що оточують нас! ЩМП 143.2

Існує велика потреба в глибокому і правильному розумінні святої Божої істини. Якби кожний усвідомлював святість і значення Божої вістки, то багато з гріхів, які сьогодні безтурботно здійснюються, зникли би з нашого середовища. Як часто негідні думки змішуються зі священними істинами!.. Коли це відбувається, дорогоцінні істини знецінюються, а негативний приклад легковажного ставлення до істини стає великим гріхом у Божих очах. ЩМП 143.3

Кожна людина має перевагу жити так, щоб отримати Боже схвалення та благословення. Ви можете знаходитися у постійному спілкуванні з Небом. Небесний Отець не бажає, щоб ми були засудженими, знаходячись у темряві. Богові також неприємно, коли ми вважаємо себе негідними. Нам потрібно розвивати в собі почуття власної гідності, живучи так, щоби наша совість, а також оточуючі нас люди і навіть небесні ангели схвалювали нас. ЩМП 143.4

Низько схилена голова і серце, сповнене роздумами про себе, не є доказом істинної покори. Ви маєте благословенну перевагу прийти до Ісуса, очиститися і стати перед Законом без ганьби і докорів сумління: “Тож нема тепер жодного осуду тим, які в Ісусі Христі ходять не за тілом, а за Духом” (Римл.8:1). Сини і дочки Небесного Отця повинні мати й усвідомлювати гідність свого характеру, в якому немає місця для гордості і самопіднесення (Рев'ю енд Геральд, 27 березня 1888 р.). ЩМП 143.5