Щоб мені пізнати Його

12 листопада. Викиньте всіх ідолів

“Тоді Ісус відказує йому: іди геть від Мене, сатано! Бо написано: Господеві Богу своєму поклонятимешся і Йому єдиному служитимеш!” (Матв.4:10). ЩМП 331.1

“Хай не буде тобі інших богів передо Мною!” (Вих.20:3)... Ця Заповідь порушується не лише тоді, коли людина заперечує існування Бога або поклоняється дерев'яним і кам'яним ідолам. Принцип, закладений Богом у цій Заповіді, порушується багатьма з тих, що називають себе послідовниками Христа. Господь небес не визнає Своїми дітьми тих, хто плекає у своїх серцях те, що займає місце, належне тільки одному Богові. Багатьох із Божого шляху відволікають зіпсуті смаки в харчуванні, інші на перше місце у своєму серці ставлять нарядний одяг і світські інтереси. ЩМП 331.2

У цьому житті Бог дав нам багато такого, до чого ми можемо виявляти свою прив'язаність. Однак коли на перше місце у своєму житті ми ставимо те, що не пов'язане з вічними інтересами, ми стаємо ідолопоклонниками. Ідолом є все, що розділяє нас із Богом і зменшує наше прагнення до небесного. Ті, які використовують дорогоцінний час благодаті на показне прикрашання своїх будинків у дусі сучасної моди і звичаїв цього світу, не тільки позбавляють свої душі духовної їжі, але й присвоюють те, що належить Богові. Як наслідок, цей час витрачається на потурання егоїстичним бажанням, хоча його можна було би вжити для пізнання Божого Слова й удосконалення своїх талантів, щоби прославити нашого Творця своїм розумним служінням... Бог не перебуватиме у роздвоєному серці. Коли світ здобуває контроль над нашою свідомістю, Бог уже не може там правити. Коли наше посвячення Йому слабшає через захоплення цінностями цього світу, то в Його очах це є ідолопоклонством... ЩМП 331.3

“Бог є Дух, і хто Йому поклоняється, повинен поклонятися у Дусі та істині” (Івана 4:24). Коли наші серця прославлятимуть нашого Господа не тільки в псалмах, гімнах і духовних співах, але й нашим життям, тоді ми будемо жити у тісному спілкуванні з Небом, а в наших домівках буде підноситися вдячність як в особистих, так і загальних молитвах. Це і є істинне поклоніння Богові (Наставник молоді, 31 грудня 1896 р.). ЩМП 331.4