Щоб мені пізнати Його

10 листопада. Щасливе ходіння з Ісусом

“І ходив із Богом Енох, і не стало його, бо забрав його Бог” (Бут.5:24). ЩМП 329.1

Енох жив у розбещеному світі, коли моральність усе більше розкладалася. Розпуста оточувала його, але він продовжував ходити з Богом. Він привчив свій розум роздумувати тільки про чисте і святе, і він розмовляв тільки про це. Він став Божим супутником. Він ходив з Ним і одержував від Нього поради. Навкруги нього були такі самі спокуси, як і навколо нас. Суспільство, що оточувало його, не прагнуло до праведності. Люди були такими самими, як ті, що оточують нас сьогодні. Атмосфера навкруги нього була забруднена гріхом і розпустою, як і сьогодні. Однак він залишався незаплямованим серед багатьох гріхів свого віку. І ми також, подібно до вірного Еноха, можемо залишатися чистими і незаплямованими (Рев'ю енд Геральд, 23 серпня 1881 р.). ЩМП 329.2

Ми живемо в час, у якому переважає гріх. Небезпеки останніх днів нависають над нами. Через примноження беззаконня в багатьох охолоне любов... Час короткий. Це повинно підштовхувати нас до прагнення праведності та близької дружби з Христом. Однак такого спонукання недостатньо, оскільки воно продиктоване егоїстичним прагненням врятувати свою душу перед лицем майбутніх небезпек. Невже тільки жахи судного дня змушують нас коритися Богові? Такий послух продиктований лише страхом, але цього не повинно бути. ЩМП 329.3

Ісус безмірно привабливий. Він сповнений любові, милості і співчуття. Він пропонує стати нашим Другом і йти з нами через усі тернисті шляхи життя. Кожному з нас Він говорить: “Я Господь, Бог твій, іди зі Мною, і Я осяю твою дорогу Своїм світлом”. Ісус, велич Неба, бажає прославити нас, зробивши нас Своїми друзями. Кожному, хто приходить до Нього зі своїм тягарем, немочами і турботами, Він пропонує Свою дружбу. Він робить нас Своїми викупленими дітьми і, зрештою, дасть нам спадщину більш цінну, ніж величезні імперії царів, дасть вінець слави набагато величніший від корон найбільших земних монархів. ЩМП 329.4

Тому безтурботне, близьке і щасливе ходіння з Ісусом кожного дня нашого життя є привілеєм для нас як Його друзів (Рев'ю енд Геральд, 2 серпня 1881 р.). ЩМП 329.5