Щоб мені пізнати Його

28 липня. Непосвячений християнин

“Ви — світло для світу. Не можна сховати міста, що стоїть на горі. І не запалюють світильника, аби поставити його під посудину, але ставлять на свічник, щоб світив усім, хто в домі” (Матв.5:14, 15). ЩМП 220.1

Нікому не слід приховувати своє світло. Ті, хто робить так, щоб світ не міг відрізнити їх, незабаром втратять усю силу поширювати світло. Вони уособлюють п'ять нерозумних дівчат з притчі Ісуса Христа. Коли наступить критичний момент і пролунають слова: “Ось молодий, виходьте йому назустріч!” (Матв.25:6), вони піднімуться і виявлять, що їх світильники згасли, а вони змішалися з натовпом навколишнього світу. Вони були заколисані вигуками про мир і безпеку і не зберегли свої світильники заправленими і палаючими. Опинившись у темряві, вони просять оливи, але ніхто з християн не в змозі передати свій характер іншому. Характер неможливо отримати. Ті, що віддають перевагу легковажному життю, розвагам, моді, при цьому називаючи себе християнами, не потраплять на шлюбний бенкет Агнця разом з тими, хто представлений п'ятьма мудрими дівами. Коли вони благатимуть відкрити двері, їм скажуть, що двері вже зачинені. Сьогодні ще є час прийняти світло і ходити в ньому... ЩМП 220.2

Володіти світлом справжньої істини й одночасно залишатися непосвяченим — це серйозна духовна проблема. Занадто легковажно своїм ставленням і настроєм говорити: “Мій Господь відклав Свій прихід”. У нашому середовищі витає дух і вплив світських настроїв, вигукуються слова: “мир і безпека”. Сама атмосфера, яка оточує душі багатьох, що на словах заявляють про свою віру в Другий прихід Христа, несе малярійний вплив. Вона спрямована на заспокоєння тих, хто прокинувся би до нового життя, якби ми постійно виявляли завзяття і бажання виконати свій обов'язок перед Богом — попере дити людей про швидке повернення нашого Господа. Нам потрібно проголошувати істину, дозволяючи нашому світлу сяяти яскравим промінням, щоб жодна душа не спіткнулася і не впала (Лист 84, 1895 р.). ЩМП 220.3