Щоб мені пізнати Його

178/367

25 червня. Прагніть до добра

“Наостанку, брати: те, що істинне, що чесне, що справедливе, що чисте, що любе, що гідне хвали, — коли яка чеснота або коли яка похвала, — про це роздумуйте” (Филп.4:8). ЩМП 186.1

Ми нерозривно пов'язані з оточуючими нас людьми. Наш характер і вчинки зазнають їхнього впливу і змінюються залежно від того, над чим ми роздумуємо. Ось чому так важливо не концентруватися на людях, а відкрити свої серця для того, що істинне, що чесне, що справедливе, що чисте, що любе, що гідне хвали. Впустіть у своє серце світло Сонця Праведності. Не виношуйте у своїй душі гірких образ (Рев'ю енд Геральд, 15 серпня 1893 р.). ЩМП 186.2

Недивлячись на те, що Ісус володів безмежною мудрістю, Він визнав необхідним прийняти Юду до числа Своїх учнів, знаючи про недосконалість його характеру. Іван теж не був досконалим, і Петро відрікся від Господа. Ось з яких людей складалася рання християнська Церква. Ісус прийняв їх до числа Своїх учнів, щоб вони могли осягнути Його досконалий характер. Завданням кожного християнина є вивчення характеру Ісуса... ЩМП 186.3

Лише Юда відкинув Божественне світло... Він закрив свою душу для впливу істини і, займаючись критикою й обвинуваченням інших, нехтував своїм духовним життям, плекаючи і зміцнюючи злі нахили своєї вдачі. Він настільки зачерствів, що продав свого Господа за тридцять срібняків. ЩМП 186.4

Тож будемо постійно надихати одне одного споглядати на Ісуса!.. ЩМП 186.5

Немає нічого незвичайного в тому, що ми зауважуємо недоліки тих, хто виконує Божу роботу... Однак, чи не більше до вподоби Богові, щоб ми дивилися на все неупереджено і бачили, як багато душ служать Богові і звеличують Його своїми талантами, здібностями і розумом? Чи не краще розважати над дивовижною Божою силою, яка змінює грішників?.. Не можна допускати, щоб навіть найбільш неприємні моменти викликали в нас збентеження і розчарування. Все, що відкриває нам слабкості інших людей, Господь використовує для того, щоб допомогти нам звернути свій погляд на Нього і ні в якому разі не покладатися на людину, не робити плоть своєю опорою (Рев'ю енд Геральд, 15 серпня 1893 р.). ЩМП 186.6