Цей день з Богом

15 лютого. Розумне служіння

“Тому що де заздрість та чвари, там безладдя і всяке лихе діло. А та мудрість, що згори, насамперед чиста, потім мирна, лагідна, покірна, повна милосердя і добрих плодів, безстороння, нелукава” (Якова 3:16, 17). ЦДБ 49.1

Існує одне питання, в якому моя точка зору незмінна. Господні діти не зобов'язані залишатися серед несприятливих обставин, де зазнають постійної шкоди для здоров'я. Багато хто з наших братів робив це і в результаті поплатився життям. Якщо на місці роботи панує погана атмосфера, якщо робота працівника надзвичайно утруднюється тими, хто постійно протидіє його зусиллям і створює проблеми, аби піднестися самим, нехай працівник переходить на інше місце, де атмосфера духовно більш здорова і де він може мати більше надії на успіх... ЦДБ 49.2

Ми повинні пам'ятати: на кожному місці, де працюємо для Господа, ми протидіємо зусиллям сатанинського воїнства. Ти пройшов через випробування і, де б не перебував, зустрінеш нові випробування — одні сильніші, інші слабші. Сатана буде стежити за кожною слабкістю характеру і шукати переваги, але ми не можемо дозволити собі втрачати шанс знайти перемогу на стороні Господа. Ми постійно зустрічаємо ворогів і, якщо не будемо напоготові, втратимо дорогоцінні можливості отримувати перемоги. ЦДБ 49.3

Нинішні скорботи відрізняються за формою, однак Христос пройшов цим шляхом, і нам не слід залишатися в невизначеності. Він запрошує нас: “Прийдіть до Мене, всі втомлені та обтяжені, — і Я заспокою вас! Візьміть Моє ярмо на себе і навчіться від Мене, бо Я лагідний і покірний серцем, — і знайдете спокій своїм душам. Адже Моє ярмо любе, і Мій тягар легкий” (Матв. 11:28-30). Звучить обітниця: “Я з ним буду в недолі” (Псал. 91:15). ЦДБ 49.4

О, якою фортецею і високою баштою Господь є для нас! Я відчувала велику скорботу, оскільки деякі серед нас, маючи доказ, що Господь використовував немічного посередника для висловлення великих вічних істин, відвернулися від живих джерел, щоб висікати розбиті водоймища і пити з них. Моя душа щоночі страждає. Я можу спати лише кілька годин, бо думка про тих, хто блукає хибними шляхами, терзає мою душу (Лист 80, 15 лютого 1906 р. Ф. М. Уїлкоксу, менеджерові санаторію в Боулдере, штат Колорадо; згодом він став редактором “Рев'ю енд Геральд”). ЦДБ 49.5