Цей день з Богом

41/372

10 лютого. Обітниця Його присутності

“Проповідуй Слово, утверджуй за сприятливих і несприятливих обставин, докоряй, потішай, закликай — з усякою терпеливістю і повчанням” (2 Тим. 4:2). ЦДБ 44.1

Хто б не намагався здійснити справу перетворення, він неодмінно зустріне рішучий опір... ЦДБ 44.2

Ми не повинні запитувати, цінують нас чи ні. Це не наша справа. Дивіться, як працював Христос. Хто б не прагнув здійснювати справу перетворення, хто б не намагався провадити грішника до самовідданого святого життя, він повсякчас потребує запевнення, даного Христом після Його воскресіння: “І ось, Я з вами по всі дні аж до кінця віку!” (Матв. 28:20). ЦДБ 44.3

Прийміть Слово, живіть Словом, проповідуйте Слово, як ви робили це в минулому. Господь Ісус дав вам обітницю Своєї присутності, прийміть та цінуйте її. Не ваша і не моя справа визначати, наскільки цінні виявлені самовідданість і самопожертва. ЦДБ 44.4

Справа перетворення вимагає всієї віри, сліз і молитов, на які тільки здатна людина. Нам дане повеління взяти хрест і нести його слідом за Ісусом, прагнучи мати той самий дух, який спонукав Ісуса з готовністю піти на хрещення хресними стражданнями. ЦДБ 44.5

Коли в Гефсиманії рука Спасителя взяла чашу страждань, Йому прийшла думка: випити її чи залишити світ гинути в гріхах? Його страждання були надто великими, щоб людина могла їх зрозуміти. Коли Його душу охопила агонія, “піт Його став як краплини крові, що капали на землю” (Луки 22:44). Таємнича чаша тремтіла в Його руці. І в цей критичний момент, коли вирішувалося все, до Христа зійшов могутній ангел, котрий постав перед Богом не для того, щоб забрати чашу з Його руки, але щоб дати Йому сили випити її з упевненістю в любові Отця. ЦДБ 44.6

Христос випив чашу, тому грішники можуть прийти до Бога та знайти прощення і благодать. Однак ті, хто бере участь у славі Христа, повинні також розділити Його страждання... ЦДБ 44.7

Чи візьмемо ми хрест, чи глибоко зрозуміємо, що означає іти за Христом, виявляючи самозречення на кожному кроці? (Лист 66, 10 лютого 1906 р. Пастору і пані С. Н. Хаскел). ЦДБ 44.8