Цей день з Богом

10 грудня. Серця, сповнені миром Христа

“Щоб усі були одне, — так, як Ти, Отче, в Мені, а Я в Тобі, — щоб і вони в Нас були; аби світ повірив, що Ти Мене послав” (Івана 17:21). ЦДБ 353.1

Як Христос прийшов у світ з метою знайти і спасти загиблих, щоб вони мали світло Істини, так Він доручив цю ж саму роботу всім, хто приймає Його як свого Спасителя. “За них Я посвячую Себе, щоб і вони були освячені істиною” (Івана 17:19). ЦДБ 353.2

Як важливо, щоб ми міцніли й утверджувалися в Істині! Будь-яка неправда не від Істини. Господь Ісус обіцяв: якщо ми приймемо Його вірою і Він зробиться для нас Взірцем, то Він дасть нам “владу стати Божими дітьми”. Євангеліє Ісуса Христа містить великі принципи всієї Істини, виявленої в Його непорочному житті. Ці принципи необхідно проголосити світові в любові й істинній праведності. У всіх наших взаємовідносинах один з одним ми повинні підкорятися принципам Закону Божого. “За них Я посвячую Себе, щоб і вони були освячені істиною. Та благаю не лише за них, а й за тих, хто повірить у Мене через їхнє слово” (в. 19, 20). ЦДБ 353.3

Із цих слів бачимо, як багато залежить від характеру тих, котрі вважають себе віруючими в Євангеліє Ісуса Христа. Дивлячись на життя послідовників Христа, світ судитиме про Спасителя. Якщо хтось словом або ділом ухиляється від живих принципів Істини, він безчестить Спасителя та віддає Христа на відкриту ганьбу. ЦДБ 353.4

Нехай кожен вірить у Христа і приймає обіцяну Ним силу, аби людина могла бути Божою дитиною, яка свідомо дотримується Істини та її принципів, вплетених в її слова, її дух, в усі її вчинки. Таким чином, християни можуть справляти облагороджувальний, очищувальний вплив, протистоячи хибній релігії та невір'ю, їхня присутність приносить із собою величезний вплив небесних принципів, котрі роблять їх через Христа славою Євангелія. Вони прогресують у здатності передавати освячувальну небесну благодать, постійно примножуючи свій вплив через зростаюче благоговіння перед Істиною. Їхні серця будуть сповнені миром Христа (Лист 327, 10 грудня 1905 р. У. К. Уайту). ЦДБ 353.5