Цей день з Богом

6 грудня. Віддавати так, як отримуємо

“Принесіть же ви всю десятину до дому скарбниці, щоб справа була в Моїм храмі, і тим Мене випробуйте, — промовляє Господь, Саваот” (Мал. 3:10). ЦДБ 349.1

Кінець швидко наближається, і багато хто в наших церквах спить. Нехай же всі зроблять служіння Господу основною своєю справою. Господь довірив Своєму народові таланти одним більші, іншим менші. Для багатьох багатство виявилося сіткою. У своєму бажанні наслідувати смаки світу вони згубили завзяття до Істини і їм загрожує небезпека втратити вічне життя. У міру того як Бог сприяє процвітанню людини, вона повинна повертати Йому блага, які Він довірив її управлінню... ЦДБ 349.2

Нехай же всі ретельно перевірять особисті фінансові відносини зі своїм Творцем. Хто не припинить віроломно поводитися зі своїм Творцем, той точно не перестане віроломно поводитися зі своїм ближнім. ЦДБ 349.3

Я бажаю донести до свідомості нашого народу, що утримання десятини і приношень Бог розглядає як крадіжку. Ми просто слуги Божі; у нас немає власних грошей, переданих у наше розпорядження. У своїх витратах ми повинні бути співпрацівниками з Ісусом Христом. ЦДБ 349.4

Ми маємо відчувати глибоку зацікавленість щодо просування справи Божої. Ця робота вже набула широких масштабів, але вона повинна просуватися ще швидше. Нам потрібно більше працівників, і всі повинні володіти духом самозречення, щоб мати засоби для проповіді вістки на нових полях. У багатьох місцях робота була дуже загальмована через нестачу коштів. Під Божим осудом виявляться ті, хто не прийшов до Господа на допомогу... ЦДБ 349.5

У великій справі застереження світу люди, котрі плекають Істину у своєму серці та освячені Істиною, виконуватимуть призначену для них працю. Вони будуть вірними в сплаті десятин і приношень. Кожний член Церкви, перебуваючи у відносинах заповіту з Богом, зобов'язаний перед Ним зректися будь-якого марнотратства. Нехай небажання економити в сімейному житті не зробить нас нездатними виконати свою частину роботи в просуванні справи, яка вже зміцнилася й охопила нові території (Рукопис 103, 6 грудня 1906 р. Дари і приношення). ЦДБ 349.6