Цей день з Богом
26 листопада. Школа тут і в майбутньому
“Повторно розпинаючи в собі та зневажаючи Божого Сина!” (Євр. 6:6). ЦДБ 339.1
Кожна людина повинна самостійно почути заклик: “Прийдіть до Мене... і знайдете спокій своїм душам” (Матв. 11:28)... Господь Ісус заплатив за ваше навчання. Усе, що вам потрібно робити, — навчитися від Нього. Христоподібну ввічливість, яка практикується у вищій школі, мають виявляти в цій нижчій школі як літні, так і молоді віруючі. ЦДБ 339.2
Усіх, хто перебуває у школі Христа, навчають небесні сили, і ці учні ніколи не повинні забувати, що є видовищем для світу, ангелів та людей. Вони покликані представляти Христа. Такі люди повинні допомагати одне одному стати гідними прийому до вищої школи. Вони мають допомагати одне одному бути чистими, благородними, усвідомлюючи, що значить бути Божою дитиною. Вони мають говорити підбадьорливі слова. Їм необхідно випростати опущені руки і знеможені коліна. На кожному серці алмазним вістрям повинні бути написані слова: “Я нічого не боюся, окрім одного: не знати свого обов'язку або не виконати його”. Ми живемо в такий час, коли повинні шукати Господа найбільш серйозним чином... ЦДБ 339.3
Існує багато способів, якими люди можуть знову розпинати Божого Сина та віддавати Його на відкриту ганьбу. Захоплення світською діяльністю настільки затьмарює розум, що сатана непомітно наближається і проникає в серце. У нього багато шляхів, як ввести в оману тих, хто піддасться цьому. Хибні поняття про Бога, які виношує світ, — це замаскований скептицизм, який готує шлях для атеїзму. Квапливими словами та егоїстичними вчинками люди часто засмучують серце Христа. Таким чином сатана невпинно працює, щоб вести їх до відступництва. Коли він здобуває контроль над розумом, тоді справляє на нього таку сильну дію, що реальність вічності поступово зникає. ЦДБ 339.4
Дух самовладання, слова любові й ніжності прославляють Спасителя. Хто вимовляє ніжні, сповнені любові слова, які несуть мир, ті будуть щедро винагородженні. Ми — вибрані служителі Христа, тому маємо дозволити Його Духові сяяти в лагідності й покорі, яких ми навчилися від Нього (Лист 257, 26 листопада 1903 р. Доктору Дж. X. Келлогу). ЦДБ 339.5