Цей день з Богом

22 листопада. Як зберегти любов живою

“Дякуючи завжди і за все Богові й Отцеві в ім'я Господа нашого Ісуса Христа, підкоряючись одне одному в Христовому страху” (Ефес. 5:21, 22). ЦДБ 335.1

Як багато скорботи можна було б відвернути, який потік горя й нещастя був би зупинений, якби чоловіки і жінки продовжували виховувати в собі повагу, щире ставлення одне до одного, виголошуючи слова вдячності та виявляючи невеликі знаки уваги! Це зберігало б любов живою і вважалося б необхідним для придбання вірного друга життя. Якби чоловік і дружина продовжували виявляти знаки уваги, які підживляють любов, вони були б щасливі в товаристві одне одного та справляли б освячувальний вплив на свої сім'ї. У їхніх серцях панував би світ щастя, і вони не намагалися б покинути цей світ, шукаючи нових об'єктів любові... ЦДБ 335.2

Якби в наших сім'ях серця залишалися ніжними, якби в них виявлялася благородна, великодушна увага до смаків і думки кожного, якби дружина шукала можливість виразити свою любов у знаках уваги до свого чоловіка, а чоловік виражав би ті ж запопадливість і добре ставлення до своєї дружини, то діти сповнилися б такого самого духу. Цей вплив наповнив би дім, і який потік нещастя був би зупинений у сім'ях! Чоловіки б не йшли з дому в пошуках щастя, а жінки б не сумували за любов'ю, не втрачали мужності, самоповаги та не хворіли все життя. Нам відміряно тільки один життєвий строк, і, якщо ми виявляємо в сім'ї увагу, старанність, самовладання, життя може стати терпимим, приємним і навіть щасливим. ЦДБ 335.3

Кожна пара, яка об'єднує свої життєві інтереси, повинна прагнути зробити життя одне одного якомога щасливішим. Те, що цінуємо, ми намагаємося зберегти і зробити по можливості ще ціннішим. Під час шлюбної обіцянки чоловіки й жінки укладають договір, роблять свій внесок у життя, тому повинні зробити все, що від них залежить, аби тримати під контролем свої нетерплячі дратівливі слова навіть більш старанно, ніж робили це до шлюбу. Адже тепер їхні долі як чоловіка та дружини з'єдналися для життя, і кожний оцінюється пропорційно до його старань утримати і зберегти сильним кохання, до якого вони палко прагнули і яким дорожили до шлюбу (Лист 27, 22 листопада 1872 р. Брату Бартону, одному з перших членів Церкви в Сан-Франциско, Каліфорнія). ЦДБ 335.4