Цей день з Богом

319/372

14 листопада. Нехай Христос буде вашим світлом

“А хто питиме воду, яку Я йому дам, не матиме спраги повік, бо вода, яку Я йому дам, стане в ньому джерелом води, що тече в життя вічне” (Івана 4:14). ЦДБ 327.1

Бог закликає всіх, хто п'є воду життя, провадити інших до джерела... “Я, Ісус, послав Свого ангела, щоби засвідчити вам це в Церквах. Я є корінь і рід Давидів, Зоря рання, досвітня!” (Об'явл. 22:16). Христос має бути вашим світлом. Христос повинен бути вашою ефективністю й силою. Христос — корінь, і Він підтримує Своєю силою кожну гілку... ЦДБ 327.2

Кожній наверненій душі доручена своя справа. Ми повинні одержувати благодать, аби щедро ділитися нею. Нам потрібно дозволити сяяти світлу від яскравої досвітньої Зорі, аби проливати світло в безкорисливих самовідданих справах, наслідуючи приклад, який Христос дав нам Своїм власним життям і характером. Ми маємо живитися від кореня тією речовиною, яка зробить нас здатними приносити багато плоду. Кожна людина, яка почує Божественне запрошення, повинна повторювати вістку всім, із ким їй доводиться стикатися, закликаючи: “Прийди”... ЦДБ 327.3

Любов Ісуса в серці людини завжди буде відкриватися в ніжному співчутті до душ, за котрих Христос заплатив дорогу ціну. “Любімо не словом та язиком, але ділом та правдою! З цього довідаємося, що ми від правди, і заспокоїмо перед Ним наше серце... і чого тільки попросимо, одержимо від Нього, оскільки зберігаємо Його заповіді й робимо те, що Йому до вподоби” (1 Івана 3:18-22). Немає такого поняття, як християнин, позбавлений любові... ЦДБ 327.4

Кожний істинний послідовник відображає промені Досвітньої Зорі тим, хто перебуває в темряві. Вони сяють не тільки серед темряви їхнього оточення, але як Церква випромінюють світло у віддалені місця. Від кожної людини Господь очікує виконання свого обов'язку. Кожен, хто з'єднується з Церквою, має бути єдиним із Христом у поширенні світла Досвітньої Зорі і стати світлом для світу. Христос та Його народ будуть співпрацювати у великій справі спасіння світу (Рукопис 51, 14 листопада 1894 р.). ЦДБ 327.5